Завдяки чудовим акторам, що зіграли ролі у радянських фільмах, всі ми добре знаємо, як звучать голоси багатьох кіногероїв. Але чи буде для вас дивним той факт, що багато з цих персонажів були озвучені зовсім іншими людьми?.. Іноді голоси акторів змінювали з волі режисера, що нерідко виливалося в справжні скандали, а іноді — по волі долі та випадку.
«Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика», 1967, режисер Леонід Гайдай. Ніна — Наталія Варлей. Озвучила Надія Румянцева.
«Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна», 1981, режисер Станіслав Говорухін. Індіанець Джо — Талгат Нігматулін. Озвучив Микола Караченцов.
«Червоні вітрила», 1961, режисер Олександр Птушко. Ассоль — Анастасія Вертинська. Озвучила Ніна Гуляєва.”Насті було 15 років, і вона не змогла професійно озвучити свою героїню. Тому режисер запросив на озвучення мене”, — розповіла актриса Ніна Гуляєва. — “А з Птушко я щільно співпрацювала і допомогла багатьом молодим актрисам!”
«Невловимі месники», 1966, режисер Едмон Кеосаян. Сидір Лютий — Володимир Трещалов. Озвучив Євген Весник.
«Анна Павлова», 1983, режисер Еміль Лотяну. Анна Павлова — Галина Бєляєва. Озвучила Олена Проклова.
«Іронія долі, або З легким паром!», 1975, режисер Ельдар Рязанов. Надя Шевельова — Барбара Брильська. Озвучила Валентина Тализіна.
«Діамантова рука», 1968, режисер Леонід Гайдай. Ганна Сергіївна — Світлана Світлична. Озвучила Зоя Толбузина. Гайдай прийняв таке рішення через те, що йому здавалося — голос Світличної не підходить до образу. Він хотів зробити голос Ганни Сергіївни більш сексуальним, таємничим. У Світличної вимову було відкрите, просте, до того ж Світлична в ті часи злегка тягне голосні звуки і мала южнорусским говіркою. А потрібен був голос отакою жінки-вамп. Такий голос і був знайдений.
«Герой нашого часу», 1965-1966, режисер Станіслав Ростоцький. Григорій Печорин — Володимир Івашов. Озвучив В’ячеслав Тихонов. Дознімали фільм пізньої осені, Івашову довелося робити багато дублів, падаючи з човна в крижану воду. Актор прохолов, і голос пропав. Щоб не зривати графік випуску стрічки, Ростоцький з дозволу Івашова звернувся до Тихонова. Так Печорін заговорив голосом майбутнього Штірліца.
«Король Лір», 1970, режисер Григорій Козинцев. Лір, король Британії, — Юрі Ярвет. Озвучив Зіновій Гердт.
«Покровські ворота», 1982, режисер Михайло Козаков. Савельіч, дідусь маленького скрипаля, — Еммануїл Геллер. Озвучив Георгій Віцин.
«Приходьте завтра», 1962, режисер Євген Ташков. Микола Васильович — Анатолій Папанов. Озвучив Євген Ташков.
«Казка мандрів», 1982, режисер Олександр Мітта. Березня — Тетяна Аксюта. Озвучила Марина Нейолова.
«Слідопит», 1987, режисер Павло Любимов. Санглие — Андрій Миронов. Озвучив Олексій Неклюдов. Андрій Миронов не встиг, на жаль, досняться і озвучити свою роль в «Следопыте».
«Собака на сіні», 1977, режисер Ян Фрід. Оттавіо, мажордом — Федір Нікітін. Озвучив Олександр Дем’яненко.
«Соляріс», 1972, режисер Андрій Тарковський. Кріс Кельвін — Донатас Баніоніс. Озвучив Володимир Заманський.
«Кухарка», 1965, режисер Едмон Кеосаян. Андрій Бджілка — Володимир Висоцький. Озвучив Едмонд Кеосаян.
«Трест, який лопнув», 1982, режисер Олександр Павловський. Енді Таккер — Регімантас Адомайтіс. Озвучив Олександр Дем’яненко.
«Людина-амфібія», 1961, режисери Володимир Чеботарьов, Геннадій Казанський. Іхтіандр Сальватор — Володимир Коренєв. Озвучив Юрій Родіонов.
«12 стільців», 1971, режисер Леонід Гайдай. Остап Бендер — Арчіл Гоміашвілі. Озвучив Юрій Саранцев. Арчіл Гоміашвілі не прийшов на озвучення фільму з-за хвороби. Те, як озвучив Остапа Бендера Юрій Саранцев, зовсім не сподобалося Арчилу Гоміашвілі. Якось при зустрічі Гоміашвілі сказав Леоніду Гайдаю, що ніколи б не знявся в його фільмі, знаючи про задум режисера. Леонід Гайдай не зволікаючи відповів, що якби він знав, що буде можливий такий конфлікт, то ні за що не взяв би його на головну роль. Після цього скандалу вони не розмовляли досить багато часу.
«Жорстокий романс», 1983, режисер Ельдар Рязанов. Лариса Огудалова — Лариса Гузєєва. Озвучила Ганна Каменкова. Рязанов просто побоявся довірити озвучування молодої і недосвідченої актрисі — Гузеевой, якої і так був незадоволений. Він взагалі побоювався, що Гузєєва не впорається і зіпсує роль. Каменкова як би все виправила.
«Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона», 1980, режисер Ігор Масленников. Професор Моріарті — Віктор Євграфов. Озвучив Олег Даль. Віктор Євграфов за професією каскадер. Зіграв він свою роль чудово. Але з-за того, що він не володів достатнім досвідом, Ігор Масленников запросив на озвучування його ролі Олега Даля.
«Формула любові», 1984, режисер Марк Захаров. Граф Каліостро — Нодар Мгалоблішвілі. Озвучив Армен Джигарханян. Нодар Мгалоблішвілі говорив з помітним грузинським акцентом, який, звичайно ж, не міг належати італійському графу.
«Місце зустрічі змінити не можна», 1979, режисер Станіслав Говорухін. Варя Сінічкіна — Наталя Данилова. Озвучила Наталія Рычагова. Наталя Данилова досі ображена на Станіслава Говорухіна за те, що на озвучування сержанта Синичкіної в картині «Місце зустрічі змінити не можна» він запросив актрису Наталія Рычагову — зірку фільму «Офіцери». Але режисера можна зрозуміти: низький, сексуальний голос актриси категорично не підходив до романтичного образу героїні.
«Сімнадцять миттєвостей весни», 1973, режисер Тетяна Ліознова. Мартін Борман — Юрій Візбор. Озвучив Анатолій Соловйов.Так як голос у Візбора був м’яким і ніжним, у фільмі його довелося озвучувати іншому актору — Соловйову з Театру кіноактора.
«Сімнадцять миттєвостей весни», 1973 рік, режисер Тетяна Ліознова. Хельмут Кальдер — Отто Меліс. Озвучив Євген Жариков.