Мене задовбав паспорт. Що може задолбать в клаптику паперу? Та все!

По-перше, його скрізь треба тягати з собою. Я розумію, що якщо я часто купую алкоголь і сигарети, то повинна підтверджувати, що мені є 18. Якщо йду в клуб — беру паспорт, просто йду на вечірню прогулянку — беру паспорт, інакше дядьки в погонах можуть відвезти на підтвердження особи. Паспорт, звичайно, не займає багато місця, але просто так в кишеню теж не покладеш.

По-друге, мене бісить, що якщо я втрачу цей нещасний клаптик паперу, то все, триндець. Можуть і кредитів на мене набрати, і грошей під заставу, та й взагалі, втрата паспорта — величезний ризик.

По-третє, заміна паспорта у разі втрати або за інших обставин — жопа. Величезна і товста. Це не просто пішов, заплатив штраф і отримав новий. Це пішов, написав 100500 паперів про те, як ти його втратив, заплатив штраф, просидів два тижні без нього і тільки потім отримав. А потім пішов ставити відмітки в військкомат, в загс, якщо є закордонний паспорт, то доведеться розбиратися і з ним. А поки сидиш без паспорта — навіть з дому не вийти. Ні, вийти можна. А ось квиток на автобус вже купити не можна. В банку переказ зробити не можна. І, напевно, багато чого не можна, але я поки тільки це спробувала.

Ось чому не можна зробити два документа? Щоб один був як проїзний — невеликий, завжди з собою, втратити не боїшся, кредити на нього ніхто не візьме, а підтвердити особу та вік з його допомогою можна. А інший нехай буде грунтовний, щоб вдома лежав і носити його в інші місця треба було тільки з особливої нагоди. От мрію я, щоб так все і було. А то задовбали берегти цю папірець, без якого мені не жити.