Навіть не задовбав, а чесно здивував один інтернет-магазин електроніки. Знадобилося мені два простеньких девайса по 250 рублів. Замовляю. Все окей, кур’єр буде завтра, так, дякую.
Приїжджає, забирає гроші, коробку вручає. Перевіряти не стали, ну що там може бути не так. А ось і ні. На наступний день збираємося ставити, відкриваємо, а там… Складний інженерний інструмент за 4000.
Спочатку зраділи удачі — а що, виставимо на «Авіто», будемо в плюсі на 3 тисячі, приємно. Але потім подумали, що ми ж пристойні люди, треба повернути. І тут починається задолбашка. Для того, щоб це повернути, треба написати заяву, роздрукувати, підписати, відсканувати його, поставити печатку, надіслати їм скан, потім віддати кур’єру і… чекати біля моря погоди, тобто грошей на карту.
Що, вибачте? Я за вас повинен робити вашу роботу? Бігати щось писати і сканувати, ще й в робочий час вам фотки слати, щоб повернути вам ваші 3 тисячі? Прям Шарик з Простоквашино — фотографію віддати.
Ще більш шедеврально те, що мені дзвонить кур’єр на наступний день, слухає інформацію про те, що на пошті у менеджера лежить мій лист з відмовою від претензії, і просто їде. Звісток немає. Підсумок — на пошті у мене 15 безглуздих листів про створення претензії по моїй заявці, в наявності складна штука, яку я потім продам, а те, що мені потрібно, я піду в хозмазі куплю.
Ось так ваші люди ведуть справи, шановні власники онлайн-магазинів. Співчуваю.
