мобільний зв'язок

Магазин мобільного звязку. Заходить чоловік, довго розглядає вітрини, озирається, потім зацьковано-задушеним голосом питає у мене:— Випити є?— Ні.— А де?!

Салон звязку. Природно, фрази «покласти на телефон», «покласти на рахунок», «поставити гроші» просто дістали. Іноді я віджартовувався наступним чином:— Можна покласти на рахунок?— На нього давно пора покласти...Але найбільше здивував колега з іншої точки, де я був на заміні.— Здрастуйте, можна покласти телефон?Колега лізе під стійку, дістає звідти величезний гумовий член і з променистою посмішкою простягає жінці:— Кладіть!

Задовбали шахраї! Удар, як завжди, приходить, звідки не чекаєш. Купив синові-першокласнику телефон — звичайну кнопкову дзвонилку китайської фірми з «літаючим» назвою.

Пара днів до Нового 2003 року. Салон звязку. Запара, народу — тьма тьмуща, всі хочуть подаруночків закупити. Всюдисущих терміналів по прийому платежів тоді ще не було — клієнти самі писали на бланку номери телефонів і суми, природно, роблячи при цьому купу помилок.

Працював я в свій час у конторі, ремонтирующей техніку — займався лагодженням телефонів і плеєрів. Сидимо ми, чиним залізяки, тут залітає майстер, що сидить на приймання, хапає зі столу телефон і так само стрімко віддаляється.

Закінчення одного з робочих днів у центрі продажу та обслуговування абонентів великого CDMA-оператора. У порожній магазин, в якому сумує пару менеджерів, заходить пристойно одягнений чоловік і відразу прямує до мене з фразою:— Здрастуйте! Я ваш абонемент.— В спортзал або в сауну?— Гм...

Працюю в салоні стільникового звязку. Ми продаємо не тільки нову, але і вживану техніку, яку скуповуємо у населення. Приколи суцільно і поруч!Мужик довго роздивляється USB-модеми.— А які у вас є флешки для інтернету?Приходить дядько, приносить старий «сіменс», ми оцінюємо вартість.