Чому латиші воюють з латиською мовою?
Саме воюють. Саме латиші. Як втім і естонці – з естонським, литовці – з литовським, українці – з українським…
Тому що всі ці заборони на навчання, поширення інформації і навіть на спілкування російською ніяким боком до збереження титульного мови не відноситься.
З точки зору Юнеско, для того, щоб мова зберігався і розвивався, необхідні три умови, і в жодному з них немає згадки про необхідність боротьби з російською мовою або якимось іншим.
Експерти-лінгвісти, очевидно не знайомі з передовим укро-прибалтійським досвідом, вважають, що для збереження і розвитку мови необхідно, щоб на цьому мовою велася наукова діяльність і створювалися наукові праці, що мають міжнародне значення, створювалась технічна документація для конкурентноздатної на глобальному ринку, продукції, а освіта на цій мові давало б конкурентні переваги на міжнародному ринку праці.
Окидаючи поглядом діяльність національно-забитих прибалтійських і українських політиків, можна сміливо констатувати – вони роблять все рівно навпаки – громлять науку, посилено проводять деіндустріалізацію, ну а про міжнародний престиж освіти на місцевих мовах взагалі промовчу, щоб не провокувати гомеричний регіт.
Тобто свідомі довгострокові дії титульних нациков спрямовані на знищення власних мов. Те, що вони цього не розуміють – не вірю. Тому питання тільки один – навіщо вони це роблять?
Написав я цю репліку, отримав свою порцію проклять від національно-забитих, де рефреном повторювалося «ЦЕ ПУТІН ВИНЕН» і вже майже забув, як раптом на очі попадається матеріал професора Балтійського інституту. Доктора філології Артура Приедитиса, який відкрив мені очі.
Він пише, що 1 квітня в Латвії опубліковані результати опитування агентства SKDS, з яких випливало, що індекс щастя жителів Латвії в цьому році досяг історично рекордного рівня.
«Це дуже цікаво. — Вигукує автор. — У той час, коли народ латишів дійшов до самого катастрофічного, за століття свого існування, становища, він зізнається, що зараз він щасливіший за все»!
Таким чином можна зробити висновок, продовжує Приєдітіс, що народ роблять щасливим його вимирання, старіння, розпорошення кращих людей по галактиці, кримінальний капіталізм, дауни, ідіоти і шарлатани в парламенті, свобода злочинів та їх масова організація і т. д і т. п
Ситуація насправді дивна і забавна. Але дивна — це не точне слово. Швидше будуть доречні такі епітети, як «шизофренічна», «абсурдна», «дебільна», «ненормальна», «божевільна», «психоделічна» і т. п..
Між тим, ситуацію викликало дуже нездорове положення товариства. Вона могла виникнути тільки в результаті стабільного патогенезу суспільства, при якому ми стикаємося з яскраво вираженою соціальною патологією.
На підтвердження своїх слів автор наводить недавній виступ у ЗМІ міністра охорони здоров’я Ілзе Винькеле. У ньому вона говорить про те, що пріоритетом своєї роботи на посаді вона бачить розвиток психіатрії. І згадане опитування про щасливих латвийцах якраз і закликає до необхідності сильної психіатрії. Адже те, що суспільство потрапило в нинішню дивовижну ситуацію, вина 30 останніх років жахливої життя.
Колосальна відірваність суспільної свідомості від реальності викликала жахливі внутрішні суперечності — розбіжність політично декларованих і реальних процесів, паралелізм правди і брехні (постправды), девальвація усіляких цінностей і норм, непідсудність вседозволеності і безвідповідальності, знаменита свобода злочинності. Було б величезним сюрпризом, якби після 30 років такої деструктивної життя суспільна свідомість функціонувало нормально психічно, укладає Приєдітіс.
Ну що тут додати? Залишається тільки співчувати – до чого довів Латвію цей Путін…. Або навпаки, поздоровляти? Щастя жеж…