Судовий спір за домен nissan.com по праву вважається самим відомим і знаковим. Історія про стійке підприємця, воює проти величезної корпорації з необмеженими фінансовими можливостями, гідна голлівудській екранізації. Але я б хотів подивитися на цю ситуацію під іншим кутом. На фото: Узд Ніссан і Карлос Гон

Як все починалося
У червні 1999 концерн Renault викуповує збиткову компанію Nissan і ставить на посаду директора з виробництва Карлоса Гона, який повинен був вивести японський автоконцерн з кризи. Через рік Карлос Гон стане президентом компанії. А поки він дивується, чому доменні імена nissan.com і nissan.net належать якоїсь комп’ютерної компанії з США.
Представники Ніссан зв’язуються з власником домену, який завуальовано дає зрозуміти, що готовий продати домен, але за великі гроші:
Послухайте, я ж сказав, що мені це нецікаво, тому дозвольте мені відповісти таким чином: 15 млн доларів. Тепер ви розумієте, що я не хочу продавати? Узд Ніссан Але замість торгу або договору про купівлю, в грудні 1999 Автоконцерн Nissan подає в суд на компанію “Nissan Computer Corp” з вимогою віддати їй домени і заплатити $10 млн компенсації.
І тут у мене відразу виникає питання, хто і навіщо прийняв рішення позиватися? Той факт, що “Nissan Computer Corp” володіла зареєстрованим знаком обслуговування (service mark) по класу ремонт комп’ютерів, робила позиції автоконцерну дуже слабкими. Ситуація погіршувалася ще й тим, що власник компанії мав прізвище Ніссан. Чому хтось вирішив, що план з відбирання домену nissan.com у людини з прізвищем Ніссан повинен спрацювати? І все це повинно було трапитися не десь у західній Африці, а в США – країні адвокатів та юристів.
Як і очікувалося, звинувачення в киберсквоттинге були відразу відсічені в першій судовій інстанції. Тактика позивача надалі будувалася на прагненні обмежити використання домену. Також запроваджувалася практика максимально знесилити відповідача, створивши йому фінансові незручності. Наприклад, був поданий позов проти компанії Internet Center, Inc., не має ніякого відношення до домену, але в якій Узд Ніссан був акціонером. Все розвивалося за принципом “суд заради суду”.
В автоконцерні явно недооцінили домен, трафік на якому зростав, і в пікові моменти досягав півмільйона відвідувачів в місяць. На домені була розміщена вся інформація про процес і тисячі коментарів користувачів з підтримкою Узд Ніссана. Ось найбільш типові з них:
Моя сім’я ніколи не купить автомобіль у іноземного виробника, який не тільки позбавив би американця його прав, але і спробував змішати цього американця з брудом з допомогою судових процесів – істинне відображення духу корпорацій!
Хтось бачив тут політику, звертаючи увагу на те, що Узд Ніссан виходець з Єрусалиму, а Карлос Гон уродженець, ворогуючого з Ізраїлем, Лівану.
Автовиробник втрачав лояльність клієнтів на самому бажаному для них американському ринку. Втрату репутації юристи навіть використовували як аргумент у прагненні обмежити права Узд Ніссана на домен.
Фінал
Дев’ятирічний і виснажливий судовий процес з безліччю апеляцій доходив навіть до верховного суду і завершився в 2008 роки поразкою автоконцерну. Можливість отримати домен була втрачена назавжди. Узд Ніссан категорично виключив можливість продажу домену за будь-які гроші і розмістив на сайті перекреслений логотип Nissan.
Єдине, що вдалося автоконцерну – домогтися заборони вести комерційну діяльність на домені. У 2013 році автоконцерн Nissan отримав у США торговельну марку по класу комп’ютерної техніки і історія могла б отримати продовження. Але до того часу практика “зворотного захоплення” домен вже була визнана недобросовісною та позови до адміністраторів, у яких дата реєстрації домену була більш ранньої, просто перестали приймати до розгляду.
Але остаточна розв’язка цієї історії настала тільки у минулому році – Карлос Гон був заарештований, а автоконцерн Nissan в своєму прес-релізі заявив про використання активів компанії топ-менеджементом в особистих цілях. Головним винуватцем порушень був названий Карлос Гон та директор Грег Келлі.
І ось тепер мені стає зрозумілим справжній сенс фрази Узд Ніссана про те, що “намір Nissan Motor зробити цей процес якомога дорожче для мене було очевидним з самого початку.” Якщо автоконцерн виплатив $58 тис відповідачу за судові витрати, що склало за словами Узд Ніссана менше 2% від усіх його витрат на адвокатів (тобто приблизно $3 млн), то скільки ж тоді було витрачено самим автоконцерном? Думаю це десятки мільйонів доларів. Цих грошей із надлишком вистачило б на викуп домену без зайвого шуму і судових позовів ще в 1999 році. Але було прийнято рішення розпочати малоперспективні судові тяжби. Можливо справжньою метою було швидке отримання домену, а саме сам процес з участю дорогих адвокатів. Цілі менеджерів далеко не завжди збігаються з цілями компаній і це треба розуміти власникам бізнесу, коли надходять пропозиції почати сумнівні судові процеси з неочевидним результатом.Зараз домен nissan.com отримує до 360 тис відвідувачів в місяць. І 95% трафіка це не SEO або реклама, а прямі заходи. Офіційний сайт автоконцерну nissan-global.com має трафік всього в 2-3 рази вище. Я показую цю статистику, коли мені кажуть, що “домен ні на що не впливає.Відвідуваність nissan.com за даними SimilarWeb
Почему Nissan не владеет доменом nissan.com автомобили,автомобиль
Доменні суди в Росії
У Росії практика доменних спорів теж вже сформувалася і багато в чому відповідає західної. Ось приклади найвідоміших поразок великих компаній, що володіють торговими марками:
Русский Стандарт, який володіє ТМ “Давай!”, програв судовий спір за домен davay.ru.
ТОВ “АВТО.РУ”, що володіє ТМ “Аuto.ru”, програла спір за 55 доменів, у яких містилося слово “auto”.
Інтернет-провайдер Будинок.ру (domru.ru) програв спір будівельної компанії, що володіє доменом dom.ru.
ВАТ “Коровай” (ТМ “Коровай”) не зміг відсудити домен karavay.ru.
Ось взагалі курйозний випадок – власник ТМ “Весілля” не тільки не зміг відсудити домен svadba.ru, але і отримав зустрічний позов, за яким його торгову марку анулювали.
Тим не менше багато юристи по незнанню або навмисне культивують міф, що при наявності торгової марки можна забрати будь співзвучний домен. Це призводить до безглуздих витрат на судові позови і ускладнення процедури подальшого викупу потрібного домену.
Підсумок
Історія Узд Ніссана визнана хрестоматійною і вивчається у багатьох юридичних університетах. Ніссан створив прецедент, який показав, що навіть відома світова компанія з величезною кількістю юристів може отримати відсіч. Зараз компанії йдуть до суду і перемагають тільки якщо можуть довести, що був факт використання домену щодо товарів, для індивідуалізації яких зареєстровано їх товарний знак або ж має місце недобросовісне використання. У всіх інших випадках питання вирішуються шляхом переговорів, і як результат ми не спостерігаємо зараз судових справ, хоч трохи зіставних за масштабами з справою nissan.com хоча обсяг реєстрацій доменів за останні двадцять років зріс багаторазово.
Найцікавіше, що домен nissan.com був цілих дев’ять років з 1985 по 1994 р. абсолютно вільним для реєстрації. Можна ж було просто зареєструвати його заздалегідь, як це зробили, наприклад у Форд з доменом ford.com у 1988 році. Але аналітики концерну не оцінили перспектив інтернет-технологій і ця історія змогла відбутися.