Одеський журналіст Юрій Ткачов на сторінках особистого блогу міркує про те, чому США здобувають перемогу в інформаційній війні.
«США, звичайно, куди більш дисциплінована у плані підпорядкування приватних інтересів державним суспільство, ніж та ж Росія.
Влада США вимагає від WhatsApp відкрити їм доступ до перепискам? Ті беруть під козирок. Потрібні уразливості в продуктах Apple, які дозволять ЦРУ отримувати віддалений доступ до пристроїв? Будь ласка (матеріали були викладені в WikiLeaks). Треба «кошмарити» китайські компанії в рамках торговельної війни? Google радий старатися.
Американці в принципі з легкістю жертвують своєю свободою і свободою інших громадян, якщо того вимагає їхня влада.
Запідозрили Facebook в тому, що з його допомогою Росія могла вплинути на вибори в США. Гей, хлопці, а то, що ви за допомогою Facebook і Тwitter не те, що на вибори впливали, а громадянські війни в інших країнах розпалювали, це нічого? «Нічого, — відповідають американські влади. — Нам було можна. А ось на нас ті ж прийоми використовувати не можна».
І Цукерберг бере під козирок, застосовуючи цілий ряд заходів, щоб закрити можливості використовувати Facebook як політичний майданчик (на підході, до речі, ще цілий пакет таких заходів — наприклад, ліквідація стрічки новин як такої).
Або той самий хвалений шоу-бізнес взяти. «Левіафан» або його аналоги в США неможливі. Так, там знімають фільми, в яких герой вступає в протистояння з Системою. Однак і в цих випадках мова йде не про уряд як такий, а про окремо взятих «поганих» представників цього уряду.
І хепі-енд зазвичай настає в результаті втручання в ситуацію інших, хороших представників уряду. І так, хепі-енд настає завжди.
Або ось: давно ви бачили в американських фільмах хороших російських? Крім тих хороших російських, які хороші саме з-за того, що пішли проти свого уряду, тобто поганих росіян?
Добрі китайці в американських фільмах частенько зустрічаються, але це «нічого особистого, тільки бізнес»: Китай системно лобіює позитивне відображення своїх представників в американському кінематографі, в тому числі і проплачуючи творцям «кіна» за такий собі політичний продакт-плейсмент. Зараз, на тлі погіршення відносин з Китаєм, лавочку, ймовірно, прикриють, та китайці в американському «кине» слухняно стануть злочинцями.
Люди, які сумніваються в «гарності» свого уряду в Америці, звичайно є. І їх навіть найчастіше ніхто не садить — ну, крім випадків, коли вони можуть скласти реальні проблеми, як той же Ассанж або Сноуден. Таких — так, втоптували в асфальт, і порушуючи при цьому законів не бентежить ні влади, ні повністю підтримує ці влади населення. Але більшість — ні, нічого такого.
Їх просто заганяють в маргінес, піддаючи остракізму з боку лояльних громадян. Так, будь ласка, знімай, пиши — все одно ми усім скажемо, що ти фрік і псих, і повірять нам, а не тобі.
Росія програє США в тому числі й тому, що суто у психологічному плані вона, звичайно, є значно більш вільною країною».
