Я студентка четвертого курсу. Через рік мені випускатися, і я дуже стурбована пошуком роботи за спеціальністю. Роботу я шукаю вже другий рік — задовбали!
Мене не сильно хвилює зарплата — я розумію, що студенту ніхто не буде платити десятки тисяч. Я готова працювати навіть за символічну суму, головне — отримати досвід. Але роботодавець в мені таких не зацікавлений: всім подавай «18-20 років, в/о, досвід роботи не менше 1,5 років». Поясніть мені, де, ну де ви знайдете людину вісімнадцяти років з вищою освітою?! Я не кажу вже про досвід роботи: якщо нікому не потрібні студенти та випускники, де вони будуть набиратися досвіду?
Я постійно переглядаю три найпопулярніші сайту з пошуку роботи і намагаюся потрапити на співбесіди. Відчуваю себе якимось недолюдиною: мені жодного разу не відповіли на надіслані резюме та відгуки, адже достатньо і простого «вакансія вже зайнята» або «ви нам не підходите».
Задовбали дівчата-асистентки, які займаються первинним прийомом анкет. Таке враження, що я п’яний бомж, а не ввічлива дівчина в пристойному одязі і з нормальною зачіскою.
Нескінченно бісять і ті, хто проводить співбесіди. Так, я знаю, що я тільки закінчую четвертий курс; я знаю, що у мене немає ніякого досвіду роботи, крім практики в універі, яку влаштовують для нас деякі нормальні викладачі. Я знаю, що ви чекали трохи іншого», але навіщо вимовляти це таким тоном і поблажливо посміхатися на мої відповіді? Таке враження, що ніхто не був студентом і не шукав роботу, а всі відразу стали діловими, розумними та успішними!
Так, мої батьки добре заробляють, але я не збираюся сидіти в них на шиї. Я не хочу, щоб мене «куди-небудь прилаштовували» — мені подобається моя майбутня професія, і я збираюся працювати за фахом і досягати всього сама, навіть якщо доведеться починати з помічника молодшого асистента.
