Напередодні депутати Держдуми прийняли в третьому і остаточному читанні закон про проведення пілотного електронного (дистанційного) голосування на виборах у Мосміськдуму, а також про відкриття т. н. цифрових ділянок. Слідом за ними депутати столичного парламенту прийняли закон про проведення експерименту щодо організації та здійснення електронного голосування на виборах депутатів МГД сьомого скликання, запланованих на 8 вересня. Список охоплених округів буде пізніше затверджений Мосгоризбиркомом, але вже зараз зрозуміло, що «цифрова демократія» незабаром запанує у російських виборних алгоритмах. І це викликає серйозні побоювання: як би ці вибори, і так давно і справедливо вважаються великою частиною населення профанацією (про що свідчить та ж явка на вибори), не втратили залишків легітимності.
Незважаючи на оптимістичні заяви головних лобістів нової системи — депутатів і сенаторів «Єдиної Росії», прем’єра Дмитра Медведєва, мера Москви Сергія Собяніна і т. д., — практика застосування КОИБов на недавніх президентських, а також регіональних виборах свідчить про можливість масштабних підтасовувань, відпрацювання заздалегідь прописаного замовлення на «правильних» кандидатів. Так що під соусом впровадження «цифрових інновацій» нас цілком може очікувати перехід до «проактивного» (тобто автоматичного із заздалегідь визначеним результатом) голосування з остаточним перетворенням російської «суверенної демократії» в балаган і фікцію. Як повідомляють РИА Новости, московський закон про електронному голосуванні буде регламентувати процедуру ідентифікації виборця, забезпечення таємниці голосування та інформаційну безпеку. Крім того, встановлено, що оскаржити порушення в ході експерименту можна буде у відповідності з федеральним законом про гарантії виборчих прав. Для участі в електронному голосуванні виборцю потрібно заздалегідь подати заяву через особистий кабінет порталу держпослуг Москви. При цьому подача заяви не позбавить його права взяти участь у голосуванні традиційним способом, якщо цей виборець не проголосував дистанційно. Для організації електронного голосування та встановлення його підсумків у Москві буде створено спеціальний дільничний виборчком. А в регіонах з’являться цифрові ділянки. У день голосування виборець повинен пред’явити паспорт на вибраному їм ділянці і отримати картку доступу до пристрою для голосування, після чого він може ставити позначку в електронному бюлетені.
«Важливо відзначити, що в окрузі, де пройде експеримент, у виборців право вибрати формат голосування: проголосувати вдома чи в іншому місці через смартфон або прийти на традиційний виборчу дільницю. На ділянках з дистанційним голосуванням буде збільшено кількість членів дільничної виборчої комісії до 14 осіб. Також закріплюється порядок оскарження порушень виборчих прав громадян РФ при проведенні експерименту», — пояснює голова столичного парламенту, єдинорос Олексій Шапошников.
Його колега і також член «Єдиної Росії», заступник голови комісії по законодавству, регламенту, правил і процедур МГД Олександр Насінників з придихом розписує переклад столичних держпослуг в електронну форму:
«У Москві понад 250 держпослуг можна отримати в електронному вигляді. Такою можливістю користуються понад 70% москвичів, Москва зараз входить в топ-5 міст, активно впроваджують технології майбутнього. Так що технічно ми готові до дистанційного електронного голосування. Але для цього, на мій погляд, необхідно абсолютна довіра виборців до цієї технології. І поки звичайно, ніякої заборони на паперові технології не буде, у людей завжди повинен бути вибір. Голосування буде вестися з особистого кабінету виборця на порталі держпослуг, тому не важливо, з якого пристрою в нього заходити. Перед тим, як запустити систему в роботу, вона пройде спеціальне тестування, на нього запросять журналістів та представників політичних партій. Сумніватися не доводиться — все буде по-чесному».
Ну що ж, величезне спасибі за ласку — залишену громадянам «з барського плеча» можливість голосувати традиційним способом. Але особливо велику довіру у народу, очевидно, повинно викликати шалений лобіювання електронного голосування сенатором-мільярдером нетрадиційної орієнтації Андрієм Клишасом, якого за абсурдне просування спочилої в бозі ГІС «Контингент» в редакції «Катюші» прозвали «оленярів широкого профілю» . Нещодавно ювенальщик Клішас також прославився просуванням скандальних законів «про заборону критики влади» і «заборону поширення недостовірної інформації», фактично вводять в Росії жорстку цензуру (у т. ч. в частині викриття чиновників-корупціонерів з компрадорського лобі).
«Прийняття законів сприятиме підвищенню довіри до виборчого процесу і зростання числа громадян, які взяли участь у голосуванні», — заявив Клішас.
Це як раз той самий випадок, коли гладко було на словах і на папері. Насправді ж перед організаторами електронного голосування відкриваються практично безмежні можливості для махінацій. На зміну стали класикою вбросам, «каруселям» і багаторазового голосування по відкріпним посвідченням приходить «кнопкове керування процесом. Алгоритм вже був обкатаний при голосуванні через Ковби — електронні пристрої підрахунку голосів виборців. Нагадаємо, що при голосуванні з КОИБом ручний перерахунок голосів не проводиться. Всі дані програми, написаної конкретними людьми, пропонується приймати за абсолютну істину. При цьому написати програму можна фактично будь-яку, в т. ч. і враховує голоси «за кого треба».
Дуже показові в цьому плані народні розслідування можливих фальсифікацій на виборах різних рівнів 2018 року з допомогою КОИБов. З однією з таких підбірок цікавих матеріалів можна ознайомитися, наприклад, на сторінці ЖЖ блогера gala-gala15 . Наведемо кілька цитат:
«Коли підрахунок голосів здійснює «чорний ящик», невідомо що і як рахує, коли невідомо, яка програма обробки бюлетенів у нього зашита і завантажена, то виникають резонні сумніви: «А чи все там чисто?». Адже єдиною гарантією є слова виборчкомівців: «Вірте нам, ми кристально чесні люди і обманювати вас не будемо!». Але хотілося б усе-таки отримати і якісь об’єктивні свідоцтва чесного підрахунку голосів.
Чому перед початком голосування за старою схемою без використання КОІБ нам старанно демонструють порожню скриньку для бюлетенів, на наших очах її опечатують, і, більш того, ці урни роблять з прозорими стінками? Але коли перед початком голосування до КОИБу підключається флешка з програмою підрахунку голосів, ніхто не знає, а що ж там на цій флешці записано і що з неї вводиться в КОІБ. Якщо ви подивіться на НЬОГО ззаду, то там побачите самі звичайні роз’єми USB, через який підключається ця флешка, і також принтер для роздруківки підсумкового протоколу. Точно такі ж роз’єми є на ваших домашніх і робочих комп’ютерах для підключення різної комп’ютерної периферії. А всередині НЬОГО стоїть така ж звичайна материнська плата, як і у ваших комп’ютерах, тобто НЬОГО, по суті, є звичайним комп’ютером, просто виконують лише одну задачу — підрахунок голосів виборців. Ще одна відмінність від вашого комп’ютера в тому, що якщо у вас стоїть операційна система Windows, то в КОИБе встановлений Linux.
Але якщо ви можете, як правило, певною мірою контролювати роботу свого комп’ютера і знати, які програми на ньому запущені, то що робить комп’ютер КОИБа і як він рахує голоси, ви не зможете дізнатися ніколи. Але крім того є одна фішка КОИБа, про яку всі мовчать. Як я вже говорив, на задній панелі НЬОГО виведені роз’єми USB, дозволяють підключати до НЬОГО різноманітну комп’ютерну периферію. Крім роз’ємів USB на задній панелі КОІБ, такі ж роз’єми є і на материнській платі комп’ютера. Тобто до КОИБу можна підключати різні пристрої, як на задню стінку, так і таємно — на материнську плату.
Нагадаю, серед різної комп’ютерної периферії є така штука під назвою Інтернет-модем або GSM-модем, який схожий на звичайну флешку і використовується в ноутбуках для мобільного Інтернету. Операційна система Linux чудово працює з такими Інтернет-модемами, і тому немає ніяких гарантій, що КОІБ, в який ви опустили бюлетень, не підключений до Інтернету і оператор, що знаходиться в сусідньому приміщенні, або за тисячі кілометрів від вашого виборчої дільниці може легко дізнатися, як ви проголосували. Або клацанням мишки змінити результат вашого волевиявлення. А якщо постаратися і вкласти деякі фінанси в розробку, то можна отримати систему, яка дистанційно керувати тисячами КОІБ і забезпечувати необхідний результат на виборах будь-якого рівня.
Саме тому необхідний громадський контроль за Ковбами. Ми повинні знати, як вони рахують голоси і мати можливість це перевіряти», — пише відомий політик, захисник Будинку Рад і Конституції у вересні-жовтні 1993 року Віктор Алксніс.
Підсумки муніципальних виборів-2017 в Ярославлі — місті, де у «Єдиної Росії» позиції традиційно вельми хиткі — дуже здивували опозиційних кандидатів та їх виборців.
«Ось, наприклад, Заволзький район — кількість бюлетенів, визнаних недійсними, мене вражає. Шостий округ — 665 бюлетенів визнали недійсними, це 10% усіх голосів. Сьомий округ — 485 бюлетенів. Восьмий округ — 546. Дев’ятий — 477, і так далі. Всі ці бюлетені визнали недійсними Ковби. Причому якщо б люди в знак протесту псували бюлетені, то з виборів різних рівнів цифри були б схожі (в єдиний день голосування 10 вересня ярославці обирали депутатів муніципалітету і губернатора). Але ми отримуємо наступну картину в Заволзькому районі: на виборах губернатора визнали недійсними 800 бюлетенів за партійними списками — 1 400, а в одномандатних округах — 2 100. Цифри величезні і жахливі. Всі крапки над i може розставити тільки вибірковий ручний перерахунок», – зазначає комуніст Ельхан Мардалиев.
«Всі журналісти і спостерігачі дивуються таким результатів. Я не прихильник теорії змови, але велика кількість звернень дійсно наводить на думки, що Ковби могли бути запрограмовані на один результат. Зрозумійте, не може пан Петровський (доктор Дмитро Петровський йшов від «Єдиної Росії» в одному з округів) перемогти у Віри Микільської з таким відривом. При тому, що в цьому окрузі її всі знають і вона обійшла там всіх. Не може тільки що з’явився на політичному небосхилі Юлія Миронова перемогти Блохіна на протестної «П’ятірці» (Ленінський район), де він сам був депутатом. Але що нас шокувало, так це результати «селищі Маяковського» (Заволзький район), де місцевий активіст Володимир Смирнов, який боровся проти високоповерхових забудови, програв пану Чернобровкину, який там жодного разу не з’являвся і не вів агітації. Та там і ніде вести агітацію — весь мікрорайон як велике село. І він там перемагає з приголомшливим результатом. Неможливо купити цих жителів — у них приватні домоволодіння, вони їздять на авто — практично європейці. І таких фактів безліч», — розповів журналістам опозиційний ярославський депутат Антон Голіцин.
Витяг з Технічних вимог до комплексу обробки виборчих бюлетенів 2017 (КОІБ−2017) (виписка з прот. ЦВК від 15.02.2017 № 74-3-7):
«КОІБ повинен бути сертифікований на відповідність вимогам Технічного регламенту Митного союзу ТР ТЗ 004/2011 «ПРО безпеки низьковольтного обладнання та Технічного регламенту Митного союзу ТР ТЗ 020/2011 «Електромагнітна сумісність технічних засобів».
Спеціальне програмне забезпечення КОІБ-2017 повинно бути сертифіковано на відсутність недекларованих можливостей в Системі сертифікації засобів захисту інформації за вимогами безпеки інформації № POCC.RU.0001.01.БИ00 Федеральної служби з технічного та експортного контролю Російської Федерації і мати діючий Сертифікат відповідності ФСТЕК Росії на весь термін служби КОІБ-2017».
Висновки незалежних технічних експертів з даних вимог:
«1. Ковби проходять сертифікацію на електромагнітну сумісність, але не проходять сертифікацію на безпеку в системі ГОСТ Р. Що взагалі-то нонсенс — спробуйте зробити будь-яку техніку на 220В без цього сертифіката.
Ковби не підлягають сертифікації як засіб вимірювання (немає такої вимоги), і, відповідно, не мають метрологічного сертифіката (сертифіката затвердження типу вимірювання). Тобто є не засобами вимірювання, а ІНДИКАТОРАМИ, на результати яких заборонено посилатися в офіційних джерелах.
Ще раз, для ясності: технічний засіб підрахунку голосів НЬОГО, згідно технічним вимогам ЦВК до сертифікації НЬОГО, НЕ Є ЗАСОБОМ ВИМІРЮВАННЯ.
Тому ніхто ніякої відповідальності за правильність результатів, виданої цій чудовій машинкою, не несе за визначенням. Як воно може, так і вважає».
Як бачимо, у випадку з Ковбами і віддаленим електронним голосуванням, результати якого взагалі ніяк не можна буде перевірити, впору говорити не про недовіру до технічних пристроїв, а про недовіру до особам, які їх обслуговують і забезпечують процес голосування. Коли керівництво ЦВК за підсумками президентських виборів-2018 в повному складі нагороджують орденами в Кремлі за особистою ініціативою заступник глави АП пана Израителя Кирієнко, дуже складно повірити в їх незаангажованість.
Про збільшення загального числа проголосували за новою електронною системою Клішас, зрозуміло, згадав не випадково. Відсутність інтересу народу до процесу виборів, так само як і відсутність віри у якісь зміни допомогою голосування, в останні роки висловлюються у вкрай низької явки на виборах регіонального рівня. І для додання собі статусу легітимності компрадори з «Єдиної Росії» придумали дуже просту схему — зобов’язати чиновників і держслужбовців усіх рангів брати відкріпні і йти голосувати «інноваційні» ділянки з Ковбами.
Ось як описував схему на регіональних виборах-2016 джерело в Сочинському міськкомі КПРФ:
«Стало відомо, що адміністрація міста Сочі зобов’язала своїх співробітників отримати відкріпні посвідчення незалежно від того, бажають вони цього і зможуть чи ні голосувати на своїй виборчій дільниці, розташованій за адресою проживання. Адміністрацією замовлені автобуси для підвезення працівників, які отримали відкріпні посвідчення, на конкретні виборчі дільниці. І, увага, саме на ті з них, які оснащені Ковбами. Таких у Центральному районі чотири, один з них розташований у музеї історії р. Сочі, що на вул. Воровського. Начебто нічого особливого, потрібно лише дякувати адміністрацію за таку зворушливу турботу про своїх співробітників.
Зрозуміло, що на ділянках з «потрібними» членами комісій результати голосування будуть істотно відрізнятися від того, якщо б на них були застосовані Ковби. Тому адміністрації, щоб виглядати гідно в очах виборців, а головне, вищого начальства, доводиться примушувати підлеглих співробітників і підвозити їх з відкріпними посвідченнями на ділянки з Ковбами.
І робиться це, щоб:
1) на ділянках з Ковбами штучно підвищити явку виборців, яка, як показує практика, в нормальних умовах набагато нижче, ніж офіційна, отримана на інших ділянках;
2) показати високий результат за просувається «партією влади» кандидата, виміряний неупередженої машиною і, тим самим,
3) підігнати результати голосування на дільницях з Ковбами так, щоб вони не дуже сильно відрізнялися від результатів на тих ділянках, де КОИБов немає (а таких більшість ). Додамо сюди і голосують достроково, як правило, «в одну корзину», бюлетені яких також можна пропустити через Ковби для отримання райдужної картини «чесних виборів».
Ось і вся інтрига фокуса адміністрації, очолюваної орденоносным мером-єдиноросом».
Всі ці схеми, природно, можна успішно обкатувати і на «цифрових» ділянках, де взагалі ніяк не можна впевнитися, що волевиявлення громадянина враховано відповідним чином — паперового носія для його бюлетеня просто не передбачено. Звертає на себе увагу і той факт, що участь в електронному голосуванні проходить після аутентифікації на порталі держпослуг, через Єдину систему ідентифікації і аутентифікації. А обліковий запис громадянина в ЕСИА автоматично перетворюється у його «цифровий профіль» — єдине довічне цифрове досьє на кожного людини, до якої також будуть мати доступ банки, страховики, різні держфонди, а згодом — приватні контори. І хоча законопроект про «цифрових профілях» отримав в Держдумі відсіч від віце-спікера Петра Толстого, зусилля маріонеток глобалістів з Банку Росії і Уряду навряд чи пройдуть дарма — в тому або іншому вигляді тотальне стеження і передача третім особам конфіденційної персональної інформації може бути узаконена. І тоді ці самі треті особи (в т. ч. нерезиденти РФ або мають у складі левову частку іноземних акціонерів — як той же Ощадбанк) через доступ до цифрових профілів росіян можуть отримати безцінну інформацію для маніпуляції громадською думкою, аж до впливу на результати виборів в Росії.
Згадаймо події дворічної давнини, коли в Москві був арештований за підозрою в державній зраді заступник керівника Центру інформаційної безпеки (ЦИБ) ФСБ, начальник другого оперативного управління Сергій Михайлов. За даними «Царгорода», Михайлов незадовго до затримання вів переговори з керівництвом Ощадбанку, маючи намір очолити розробку нової системи безпеки компанії, яка повинна була стати аналогом АНБ США. Тобто Михайлов планував перехід на роботу в Ощадбанк, де під керівництвом Германа Грефа мав намір створити найбільший в країні масив даних Big Data, маючи доступ до всіх баз даних клієнтів «Ощадбанку» , тобто 80% виборців Росії. На думку журналістів, така система цілком могла бути використана для масової маніпуляції свідомістю росіян, що дуже навіть могло згодитися декому напередодні виборів Президента (детальніше — див. матеріал «Хакери намагалися взяти під контроль вибори президента Росії в 2018 році» ).
Так що експеримент з переходу на віддалене електронне голосування на даний момент вбачається невиправданим: він несе загрозу національній безпеці, підриває залишки довіри населення до російської виборчої системи, створює передумови для різних маніпуляцій як з боку чинної влади РФ, так і від наших «шановних партнерів». Чим раніше він буде зупинений, тим краще для країни і для народу.
РИА Катюша