Якщо інопланетяни існують, напевно наш Новий рік є для них загадкою номер один. Посудіть самі: через рівні проміжки часу планета масово сходить з розуму, причому без видимої причини. Немов земляни спішно готуються до глобальної катастрофи, а після радіють тому, що вона не відбулася. Масові закупівлі продовольства, безсонні ночі, проведені в приготуванні холодцю і салатів, ажіотаж навколо спиртного — і все в кількостях, достатніх, щоб закритися в бункері тижня десь на дві.
— О четвертій ранку сьогодні встала, голубці робила… А ти що готуєш?
— Нічого.
— Це як так?!
— Та мені не треба, ми йдемо в ресторан 31-го.
— А потім що є будете?
Екшн сно: рівно опівночі будуть задраєні люки, магазини сховаються під землею, і ми будемо блукати по порожній, голодної і холодної планеті.
— Ми шампанського замовили вісім ящиків на всіх. Ти записувалася?
— Ні.
— Чому? Ви що, шампанське не п’єте?
П’ємо. Але нам цілком вистачить тієї пляшки, що чоловік вчора купив по дорозі додому. У нашому магазині воно коштує на десять рублів дорожче, ніж замовлене вами, зате саме такий, як я люблю.
— Стривайте, не їдьте! Я вам зараз салатів покладу. Майже тазик залишився — для кого я все це готувала?
В гості після 2 січня хоч не заходь: так і норовлять нагодувати п’ятиденним олів’є або оселедцем під шубою, а то ще й дати з собою пару баночок. Ну що мені з цим салатом робити? Назвати красивим ім’ям і поселити на підвіконні? Адже він того й гляди заговорить!
