У наш непевний час, коли героями передовиць ЗМІ стають переважно вбивці, ґвалтівники, психічно хворі громадяни, чиновники, депутати з антинародними ініціативами або які-небудь гомоактивисты, в Росії, всупереч старанням наших противників, як і раніше знаходиться місце подвигу. На жаль, «Катюша» не випустила матеріал пам’яті 22-річного бортпровідника Максима Моїсеєва оперативно, незабаром після його загибелі 5 травня ц. р. в результаті аварії пасажирського літака Sukhoi Superjet 100 в Шереметьєво. Тим не менш, необхідно віддати данину героїчному вчинку цього молодика – краще пізно, ніж ніколи.
Нагадаємо, в неділю ввечері, 5 травня, пасажирський літак Sukhoi Superjet 100, що слідував рейсом Москва-Мурманськ, здійснив аварійну посадку через приблизно півгодини після зльоту в аеропорту Шереметьєво. На борту пасажирського лайнера, який здійснив аварійну посадку, знаходилося 78 осіб, з яких в результаті події загинула 41 людина. Слідство досі розглядає різні версії події і поки не в змозі назвати причину трагедії.
Єдиним загиблим членом екіпажу виявився бортпровідник Максим Моїсеєв, до останнього моменту намагався допомогти людям, які опинилися в пастці. Евакуація пасажирів велася через передні двері по надувному трапу. Максим же перебував з пасажирами у хвостовій частині літака, намагався відкрити задні двері для оперативної евакуації пасажирів з спалахнув хвоста літака. Коли він зрозумів, що всі спроби марні, кинув всі свої сили на евакуацію людей із задній частині лайнера. Зокрема, Сергій Кузнєцов, який займав місце 18А, зобов’язаний своїм життям Максиму – інші пасажири, які займали ряди 16-20, загинули. Молодий бортпровідник теж не врятувався, задихнувшись від чадного газу – втім, про свій порятунок він думав в останню чергу.
Максим ріс в дружній сім’ї з двома молодшими братами. За словами його мами, він з дитинства мріяв стати пілотом. Тому пішов вчитися в школу-інтернат з початкової льотної підготовкою імені тричі Героя Радянського Союзу А. В. Покришкіна. Після закінчення школи юнак вступив до Московської державну академію водного транспорту (МГАВТ). В ході навчання Максим писав своєму однокласнику Сергію: «Вишку отримаю і на пілота переучусь». Перед цим молодий чоловік вирішив в обов’язковому порядку пройти строкову службу, що успішно і зробив у Росгвардии, отримавши звання єфрейтора. Після служби Максим поступив на заочне відділення в Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіації, де навчався на авіаційного техніка. Нарешті, в 2018 році його взяли на бажану посаду провідника в «Аерофлот». «Поки не за штурвалом, але вже літаю», – радо ділився Максим з друзями.
Всі, хто знав хлопця, навчався або працював разом з ним, в один голос відзначають – Максима вирізняли скромність, доброта, простота у спілкуванні, чесність, відповідальність та готовність завжди прийти на допомогу товаришам. «Як людини його відрізняли щира чесність та прагнення до справедливості», – розповів друг Максима Сергій Масленніков в інтерв’ю Москві 24. Приятель загиблого Єгор Манчин в бесіді з телеканалом додав: «Сам по собі людина добрий, добрий, завжди був готовий всім допомогти. На жаль, так і помер – допомагаючи». «Він був небайдужий до чужого горя, завжди був готовий прийти на допомогу», – цитують РІА Новини офіційного представника Росгвардии Валерія Грібакіна. «Можу сказати про нього лише позитивно. Ми з ним дуже тісно контактували, хороший пацан, в службі проявив себе приголомшливо, завжди готовий був прийти на виручку», – розповідає товариш Максима Юхим Александров.
Найважче зараз доводиться жінкам, які залишилися без надійного захисника – мамі Максима і його нареченій Ксенії, також бортпровідниці «Аерофлоту», якою молодий чоловік встиг зробити пропозицію, і вибрав для пари обручки на весілля, намічену на червень ц. р. «Я тебе люблю», – такі останні слова, які хлопець встиг написати Ксенії перед самою загибеллю, повідомляє телеграм-канал Mash,
Як розповіла мама героя «Комсомольській правді», йому вже доводилося ризикувати життям заради порятунку інших людей.
«Коли йому було 15 років, ми всією сім’єю відпочивали в Криму. Я засмагала на березі і раптом бачу, що Максим кинувся в море на допомогу до чоловіка, який тонув. Я тоді не на жарт злякалася, все-таки він був ще дитиною. Чоловік вже пішов під воду, але Макс пірнув і витягнув його прямо за волосся. Було непросто, але він зумів витягнути його на берег. Я потім казала синові, що він справжній герой, що пишаюся ним. Але у відповідь він сказав: «Я нічого такого не зробив, будь-яка людина на моєму місці вчинив би так само». Ще в шкільні роки він допоміг друзям вибратися з палаючого будинку. Але про цей випадок я майже нічого не знаю. Той ще скромняга був», – розповідає Юлія Карєва.
Що тут додати? І в молодому поколінні, як бачимо, є чоловіки, які вже є опорою Росії, а в майбутньому зроблять країну ще сильніше. Простий хлопець з Підмосков’я, з багатодітної сім’ї, минулий кадетську школу і військову службу, не замислюючись пішов на смертельно небезпечний ризик заради незнайомих йому співгромадян. Ось про таких людей треба знімати сюжети на «Першому» і «Росії 1», які замість цього з ранку до ночі вливають в очі і вуха росіян помиї про трансгендерах, які всиновляють дітей дітей, про жертви інцесту і інших збоченців на евровидениях і блакитних вогниках. Але як бачимо, зломити російський народ Ернсту, Добродееву та іншим кисельовим і малаховим (і що стоїть за ними олігархам-компрадором – власникам «Газпром-Медіа» і т. д.) ніяк не вдається – незважаючи на планомірну роботу щодо легітимізації в суспільстві всіляких пороків, психічних та сексуальних девіацій, незважаючи на підгортання наших дітей «музикантами»-сатаністами , воспевающими наркоту, насильство, суїцид, егоїзм і оскотинивание молоді, в Росії не переводяться ось такі чудові люди, як Максим Моїсеєв.
Мінтранс пообіцяв виплатити родині Максима 5 млн. рублів в якості компенсації, але зрозуміло, що грошима страшному горю не допоможеш – молодої людини вже не повернути. Однак можна увічнити пам’ять про героїчне бортпроводнике – саме цій темі присвячена петиція на change.org, в якій Президента Володимира Путіна просять посмертно нагородити Максима «Золотою Зіркою» героя Росії. На сьогодні її підписали майже 20 тис. осіб. Редакція РІА «Катюша» приєднується до цього звернення і просить відповідальних осіб зробити все можливе, щоб сміливий вчинок бортпровідника не забувався, служив орієнтиром і прикладом для підростаючого покоління.
Іван Ваганов, РИА Катюша
