Під час В’єтнамської війни американські солдати часто бачили дивну істоту, яку вони прозвали «скельної мавпою» (Rock Ape). В основному його описували як дуже великого (зростанням з людини) примату, покритого рудою шерстю.
Ці «скельні мавпи» любили шастати по ночах у заростях і їх з-за цього часто приймали за солдатів противника. І лише після пострілів у ті кущі і побачивши промайнула в заростях руду руку або ногу, американці розуміли, що це була «скельна мавпа» (Паранормальні новини — paranormal-news.ru).
Іноді кулі потрапляли в ціль і ці істоти були вбиті. Проте нічого не відомо про те, що робили з їх залишками. Швидше за все, в умовах війни, коли ніхто з солдатів не взяв би на себе зайву ношу під час походу по джунглях, мертві тіла «мавп» просто залишали на місці смерті.
Місцеві жителі називали цих істот різними іменами: Нгинг-ронг («Лісові люди»), батутут або уджит. За їхніми описами вони нерідкі в густих джунглях В’єтнаму, особливо в регіоні, де сходяться кордони В’єтнаму, Камбоджі і Лаосу.
У 1974 році спостереження цього істоти стало особливо частими. Ймовірно війна з вибухами бомб і напалмом сильно потривожила їх навіть в самих затишних заростях. Дійшло до того, що генерал Хоанг Мінь Тхао, командувач силами Північного В’єтнаму, замовив наукове дослідження цієї істоти.
Втім, знайти його людям таки не вдалося, дослідники лише побачили незвичайні сліди і зробили їх гіпсові зліпки.
Судячи по схожості в описах, в’єтнамський батутут і камбоджійський єті Тек Тек це одне і теж істота. А кілька років тому камбоджійська газета Пномпеня «Phnom Penh Post» опублікувала історію про імовірної зустрічі з Тек Теком.
Це був гучний вечір в джунглях: скрекотали цвіркуни, цикади, співали жаби і під ці звуки група туристів готувалася до ночівлі на стоянці.
«Мій друг вже влаштувався у своєму гамаку і почав дрімати, коли я раптом помітив, що всі комахи і жаби раптом замовкли і джунглі миттєво стали абсолютно безшумними», — розповідає Грег МакКен, координатор групи HabitatID, яка працює в національному парку Virachey National Park і проводить походи для туристів.
Кілька митей опісля настала тиші Грег відчув абсолютно огидний запах, швидко заповнив весь табір. Пахло так бридко, що всі туристи вилізли зі своїх наметів і стали шукати джерело цієї смороду.
Однак вони нічого не знайшли, а незабаром запах сам по собі зник і через хвилину після цього знову заспівали цикади і жаби.
«На наступний ранок наші лісові гіди раптово вирішили скоріше піти з парку, а на всі наші розпитування про запах нічого не відповідали. За словами мого друга, вони мабуть вирішили, що це справа духів».
Істоти, схожі на йєті, зустрічаються практично в кожному куточку світу, опису різняться лише в зростанні і кольорі вовни, а звички у них всіх практично ідентичні і дуже часто згадується така риса як жахливий запах.
Камбоджійський Тек, Тек, судячи по його описам, точно не мавпа, він двоногий і в середньому зріст близько 5 футів (155 см). З ніг до голови він покритий рудувато-червоними волоссям, а в руках при цьому часто носить зброю на зразок великого ножа. Це, до речі, одне з вкрай рідкісних описів йєті з холодними (і яким небудь ще) зброєю.
У згаданому вище парку часто чують незвичайні ревучі звуки, які неможливо ідентифікувати. Місцеві жителі кажуть, що це Тек Течи ревуть так, коли вони голодні і що якщо вони довго голодують, то можуть почати гризти свою власну плоть.
