Карпатські тумани це божевільне і чарівне видовище. Зловити їх досить таки складно. Для цього, як мінімум потрібно мати бажання вставати дуже рано, знати де шукати…. мабуть все! Хто хоч раз зустрічав світанок, знає це відчуття, коли завмирає природа, як би затримуючи дихання, перед новим важким днем.
І тільки з першими променями сонця з’являється легкий вітерець.
Якщо проїхати на протилежну сторону, то можна побачити, як вздовж річки Стрий, плавно пливе ранковий туман, кутаючи собою село Новий Кропивник.
Після задушливого міста, запах польових квітів валить з ніг
Якщо спуститися вниз можна розглянути міст, що з’єднує дві частини селища.
На годинах, по-моєму, 6 ранку. Цей чоловік дбайливо поправляє съехавшие за день дошки.
Вдень можна пройтися по лісі. Пополювати на білок.
А от до речі і вони.
Західну Україну, я називаю «країною відкритих дверей». Тут, якщо не сусід, то родич чи сусід, родич, або брат, сестра, кум, тесть, свекор, дівер, колишній чоловік (паскуда). Загалом нескінченний круговорот тісних дружніх і родинних відносин. Тут у селах немає парканів, і практично немає замків на дверях. По-перше, всі свої, а по-друге, красти то особливо нічого.
Придорожній магазин радий втомленому подорожньому.
Ось правда, від кого тут ховатися?
Школа виглядає дуже доглянуто і затишно!
Бібліотека! Ще збереглася. Хотів зайти, але було закрито. То вихідний, то церковне свято.
А це… ні за що не здогадаєтеся. Це пологовий будинок.
Дуже стара і занедбана капличка. На вигляд їй років 50. На задньому плані звалився будинок, дуже символічно.
Це міст таки довелося брати штурмом, хоча були сумніви щодо його надійності. Для перевірки почекав місцевих жителів, які відважно і з гуркотом проїжджали цей місток.
А ось це дуже цікава фотографія. Вірніше навіть не фотографія, а історія. Сюди я їхав близько двох годин, от просто куди очі дивляться. І ось в один прекрасний момент, дорога скінчилася. Ось не стало її. Шкода я не додумався сфотографувати цей абсурд, який у мене за спиною. Я навіть не зміг розгорнуться, якийсь час їхав заднім ходом, а потім вже в когось на городі розвернувся.
