Одного разу я йшов по місцевих магазинах, роблячи покупки, і раптом я помітив, як касирка розмовляє з хлопчиком років 5 чи 6. Касирка говорить: Мені шкода, але у тебе не досить грошей, щоб купити цю ляльку. Тоді маленький хлопчик обернувся до мене і питає: “Дядя, а ви впевнені, що в мене не досить грошей?” Я перерахував гроші і відповів: “Дорогий мій, у тебе не досить грошей, щоб купити цю ляльку”.
Маленький хлопчик все ще тримав ляльку в своїй руці. Після оплати своїх покупок я знову підійшов до нього і запитав, кому він збирається дати цю ляльку…?
— Цю ляльку моя сестра дуже любила і хотіла її купити. Я хотів би подарити їй на її день народження! Я хотів би дати ляльку моїй мамі, щоб вона змогла передати це моїй сестричці, коли вона піде до неї!
…Його очі були сумними, коли він це розповідав.
— Моя сестра пішла до Бога… Так мені батько сказав, І сказав, що незабаром мама теж піде до Бога, тому я подумав, що вона може взяти ляльку з собою і передати її моїй сестричці!? ….
Моє серце раптово зупинилося. Маленький хлопчик подивився на мене і сказав: Я сказав батькові, щоб мама поки не йшла, поки я не прийду з прогулянки”.
Потім хлопчик показав мені своє фото, де він щасливий і посміхається. “Я хочу, щоб мама взяла моє фото з собою, щоб моя сестричка не забула мене”.
І ще він додав: “Я люблю свою маму і не хочу щоб вона мене покидала, але батько говорить, що вона повинна йти до моєї маленької сестри”… Потім він подивився знову на ляльку своїм сумним поглядом…
Я швидко взяв свій портмоне і сказав хлопчику: Може ми ще раз перерахуємо твої гроші, якщо ти все ж вважаєш, що їх досить щоб купити ляльку”?…
— Так, я думаю, що у мене вистачить грошей щоб купити ляльку!
Не показуючи йому, я додав своїх грошей і ми заново почали рахувати. Було достатньо, щоб купити ляльку і навіть більше, ніж вона коштувала.
Маленький хлопчик сказав: “Спасибі, Господи, за те, що ти мені дав грошей!” Потім він подивився на мене і додав: Вчора перед сном я просив у Бога дати мені гроші, щоб купити ляльку для моєї сестрички, щоб передати її через мою маму! Він почув мене! А ще я хотів би мати трохи грошей, щоб купити білу троянду для моєї мами, але я не просив про це Бога. Але Він мені дав досить грошей, щоб купити ляльку і троянду. Моя мама любить білі троянди!”…
Я закінчив свій шопінг в задумливому і дивному стані. У мене з голови не виходив цей хлопчик. Потім я згадав — в місцевій газеті була стаття два дні тому ПРО П’ЯНОГО МУЖИКА У ВАНТАЖІВЦІ, ЯКИЙ ЗБИВ ЖІНКУ І МАЛЕНЬКУ ДІВЧИНКУ. Маленька дівчинка загинула відразу ж на місці, а жінка була в критичному стані. Молода жінка не була здатна видужати від коми, і лікарі не давали жодної надії. Невже це і є сім’я того хлопчика, який хотів купити ляльку для своєї сестрички?…
Через пару днів у газеті була опублікована стаття, де говорилося, що та молода жінка померла… Я не стримав сльози… Я купив білі троянди і пішов на похорон… Молода дівчина лежала в білому, в одній руці була лялька і фото, а поруч з нею лежала біла троянда…
Я пішов весь у сльозах, і відчував, що життя моя тепер зміниться… Я ніколи не забуду любов цього хлопчика до своєї матері та сестричці!
