Фінал Ліги чемпіонів відбудеться майже в Баку. Збіг обставин перетворило Мадрид у віддалений регіон Європи, а зустріч чужих тут англійських команд пройде на такому ж віддаленому стадіоні «Метрополітан». Його зігнута біла дах зустрічає сліпуче прибувають до аеропорту «Барахас» літаки і не зникає з поля зору пасажирів навіть після приземлення. Поки на іншому кінці Мадрида поступово приступають до демонтажу старого стадіону «Атлетіко», новий заявляє про себе зухвало, виглядаючи з усіх щілин, хоча побудували його у відповідність з новими логістичними вимогами: серед диких пагорбів і автомобільних розв’язок.
Поруч з «Метрополітан» бовтається величезний прапор «Атлетіко», хоча вболівальники цього клубу вже і не можуть доторкнутися до свого дому рукою, не зробивши при цьому цілу експедицію. Біля стадіону є станція метро, але в звичайні дні вона не особливо потрібна: тільки туристам, яким, втім, і так є чим зайнятися в Мадриді. На відміну від Баку, сюди можна долетіти за будь-яку ціну з якою завгодно частині Європи. Хіба що ми задалися б питанням імені Юргена Клоппа, вийди у фінал Ліги чемпіонів, скажімо, «Спартак» Олега Кононова – як сюди дістатися? Безпосередньо літаки в Мадрид літають тільки з Москви.
Дві британські команди вийшли у фінал Ліги чемпіонів в неправильний рік. Мадрид з працею звикається з думкою, що саме в 2019-му тут немає ні «Реала», ні «Атлетіко». І, чесно кажучи, відсутність тих або інших не дуже місту йде. Величезний «вухатий» кубок Ліги чемпіонів біля Королівського палацу, велика кількість рекламних площ – багато сил кинуто на сервіровку, але всі місцеві, ніби знають, що по-справжньому смачною їжі не дочекаєшся, навіть якщо «клієнти» прилетять у великій кількості. Англійці оцінять Мадрид по достоїнству, ціни на пиво в центральних районах питних начебто Чуэки вже злетіли до непристойного. Господарі барів намагаються прикрити сором у вигляді 5,5 євро за пінту гіркою чіпсів, але жителі Мадрида і ті, хто звик бачити місто іншим, осудливо хитають головами.
Мадриду не нужен английский финал Лиги чемпионов? Спорт
Навіть логотипи «Барселони» і «Аякса», допустили безсовісні камбек суперників у півфіналах, виглядали б на площі Сіль доречніше. Щастя вболівальників «Тоттенхема» зрозуміле і одобряемо (ніколи більше Колін Фаррел не скаже про «шпор»: «г…м ти не був, але і до висот не дістався»), але з «Барсою» і «Аяксом» цей фінал міг би розбудити куди більше пристрастей. У цій парі зосередилася б вся сила ностальгії. Але не за старими часами, а по людині, яка цілих двадцять років займався тим, що рухав футбольну філософію вперед.
Йохан Кройф не виносив всякі оборонці весь матч «Сампдорії» – його Голландія раніше всіх прийшла до того, що не треба бігати за м’ячем, ні за суперником. Досить тримати однакову відстань в лініях, позбавити суперника простору, і створювати її самому відразу після відбору.
Кройф вже не побачив, як його кредо активно використовують – навіть паразитують на ньому – нові футбольні ідеологи, які роблять все для того, щоб гра все більше асоціювалася зі словом «видовище», і все менше з такими селянськими поняттями «піт і кров». Складно сказати, чи був би він щасливий, побачивши, як його «Барселона» виявляється не в змозі утримати з 3:0 за крок від потрапляння у фінал. За це він бився? І так би радів Йохан, що «Атлетіко» зі своїм утилітарним футболом теж у фінал також не потрапив?
Виступ «Реала» – лише продовження теми, з поправкою на те, що Королівський клуб виявився ні морально, ні як інакше не готовий до одночасної втрати Зінедіна Зідана і Кріштіану Роналду. «Вершкові» відпустили «Аякс» на своєму полі точно так само, як потім амстердамці самі дозволили відправити плакати своїх старих і нових уболівальників – ці після чвертьфіналу раптом зробили «камін-аути» по всьому світу. Але якщо програш «Аякса» формально можна списувати на молодість футболістів (зовсім скоро вони підуть з молотка і будуть шкодувати про втрачену можливість здобути свою найзаповітнішу перемогу в кар’єрі), то «Реал» зробив чисто тактичний відступ заради великої перебудови, з-за чого Мадрид тепер не може повноцінно радіти фіналу Ліги чемпіонів.
На великій картині Веласкеса «Меніни» (її-то якраз у міста ніхто не відніме) нога дівчинки зневажає вяловатую вівчарку. Багато мистецтвознавці схильні бачити в цьому символ занепаду королівської влади, як і те, що персонажі Веласкеса, всупереч стилю, не дивляться з цього полотна прямо в очі, за винятком самого художника. Повітря Мадрида, здається, увібрав в себе що-то з атмосфери «Менін». Місцеві проходять повз ведмедики з деревом, размалеванного під фірмовий стиль фіналу, а якщо заостряешь їх увагу, поблажливо посміхаються: «А, це…?».
Мадриду не нужен английский финал Лиги чемпионов? Спорт
Не виключено, що ця глобальна проблема – статус чужих для «Реала» та «Атлетіко» – стала приводом для тимчасового перемир’я вболівальників, але про це я поки що нікого не запитав. Байдуже, мабуть, тільки тим, хто за «Райо Вальєкано».
Почесні гості щорічного Міжнародного форуму «Футбол для Дружби» 2019 теж соромилися розгорнуто говорити про шанси «Ліверпуля» і «Тоттенхема». Роберто Карлос, пошкодувавши, що немає «Реала», вважав, що матч буде рівним і досвід «редс» принципового переваги їм не дасть, Олексій Смертін не став винаходити нічого більш складного, згадавши лише, що Маурісіо Почеттіно, з яким він разом зіграв один матч за «Бордо», – «чудовий тренер і людина».
Мадрид готується до фіналу Ліги чемпіонів в атмосфері політкоректності, яка поки що більше нагадує байдужість. Реклама матчу від одного з іспанських банків на автобусних зупинках і місцевих інформаційних сайтах теж складається з компромісів. «Жителі (або «громадяни») футболу, ласкаво просимо додому!», – свідчить напис. І радіють якісь дівчата. Футбол належить усім. Ображатися не варто?
Мадрид
Завантаження…