Бюрократію в Росії я приймав як даність. Вона є, і я нічого не можу з нею зробити. А потім я виїхав з Росії і ось вже п’ять років працюю в іншій країні. Але вони дістали мене і тут.

ВоЕкшн ські права в мене є. Російські, внутрішні. А міжнародних — ні. Тут я їжджу по російським прав, поліція не звертає на це уваги. На прийдешнє літо я планував поїздку в інші країни, де штраф за відсутність міжнародних — від 150 до 300 євро. Як добре, що я скоро лечу у відрядження до Петербурга, де я колись вчився в університеті й отримав внутрішні права! Прийду, покажу свої наявні, і мені видадуть міжнародні.

Виявляється, зробити це можна тільки за місцем прописки (а я прописаний в Сибіру), пройшовши медогляд, надавши паспорт з пропискою, оригінал внутрішніх прав і… книжку з автошколи, де інструктор ставив мені оцінки за уроки. Ось з книжкою-то сама біда. Пітерські даішники її забрали, коли видавали мені права. Що робити? Йти в автошколу, де мені видадуть довідку? Автошколи більше, на жаль, не існує. Тоді треба йти в міський архів і там знайти інформацію про учнів тієї школи, в числі яких повинен бути я.

Знаєте що? Курс навчання водінню тут варто (з усіма довідками та оглядами) 280 євро. В кінці навчання мені видадуть права міжнародного зразка. Водіння — тридцять уроків по годині, до яких тебе допускають після успішно складеного тесту за правилами дорожнього руху, причому їздити я буду, швидше за все, на самому першому занятті: мене не треба вчити плавно відпускати зчеплення і дивитися в дзеркала. Знаєте — так дешевше і швидше, ніж летіти в Сибір.