Головна проблема нашої еліти (а точніше наша проблема) – клептократія ординських масштабів. Крадуть так багато, що доходить до цілковитого абсурду. Навіщо людині квартира за 5 млрд рублів? Та й не потрібна вона йому. Просто крадені гроші потрібно кудись вкласти.
Втім наші еліти воліють вкладатися не стільки в своїй країні, скільки за кордоном – і це ще гірше.
За визначенням еліта – це «кращі люди країни», які керують країною, впливають на її економіку і політику. Зрозуміло, що нинішніх російських управлінців дуже складно назвати елітою, однак інших у нас просто немає. Причина ж цього злосчастья сидить в тому, звідки на початку 90-х у нас взявся правлячий клас.
Це люди, які по суті зрадили свою країну, прийшли до влади саме на її розчленування і обваленні в соціальну прірву, а не на створення чогось свого. Вони не знали, скільки триватиме та вакханалія, коли можна розкрадати всі національні ресурси і вивозити все на Захід, користуючись повною розгубленістю і неготовністю до політичної боротьби свого народу.
Вивозили за кордон і майно, і гроші, саме тому що боялися, що все це скоро закінчиться. Скоро це не закінчилося, але підшкірний страх залишився, і міняти свої звички наша еліта не хоче. Власне, і сьогодні продовжується відтік капіталу з Росії, і вже більше 80% всіх багатство головні наші багатії зберігають за кордоном.
Антинацинональная еліта – це трагедія Росії, оскільки часто багатії, чиї кубушки знаходяться в чужих країнах, діють проти інтересів своєї країни.
Чому наша влада зайняла сторону цієї еліти, а не ограбляемого їй народу? Можливо, тому що боїться цієї могутньої, у тому числі фінансово, купки більше безрогого і все ще перебуває в розгубленості народу. Навіть на пенсійну реформу, відверто спрямовану проти нього народ відповів вкрай мляво, продовжуючи сподіватися, що «вони» як-небудь самі схаменуться, що «у них» прокинеться совість… Ну, або хоча б прагматичний розрахунок: жити розчепірившись на два будинки не ахти як вправно…
Розвинена і розумна аристократія прагне зробити свою країну краще, тому що вона в ній живе і заробляє гроші. Корумпована і недалекоглядна еліта – виводить гроші за кордон.
Еліта має подорослішати, щоб зрозуміти просту істину: вдома і стіни допомагають, а на чужині ти завжди чужинець. У Європи пішло на це кілька поколінь, але у Росії стільки часу немає: не сьогодні-завтра народ прокинеться від своєї посттравматичної летаргії – ну, або зовсім вимре, тому що так, як сьогодні, жити не можна…
Якщо часу в обріз, а еліта не розуміє, що пора б робити щось для свого народу, то єдиний спосіб змусити її – «штучне дорослішання». Цей Метод радикальний, однак цілком реалізовується і при нинішньому режимі.
Сьогодні більшість олігархів у Росії – сировинні. Тобто вони так чи інакше залежать від держави. Інша частина «еліти» – це топ-менеджери держкомпаній, які взагалі документально є чиновниками.
За фактом усі великі виробництва Росії, включаючи видобувають сировину, в тій чи іншій формі, контролює держава. І єдина умова, при якому еліта почне працювати на свою країну – це заборона виведення активів за кордон. В умовах демократії зробити це, звичайно, непросто, але Росія не зовсім демократія в класичному поданні.
Ось як санкції всього за 3-річний період вплинули на повернення російських компаній назад в Росію:
– «Русал» Олега Дерипаски повернувся з островів Джерсі (офшори) в російську юрисдикцію;
– Алішер Усманов в 2018 році був змушений перевести частину активів в Росію. У тому числі «Металоінвест» і «Мегафон»;
– Роман Абрамович починає переводити свої активи в Росію. Наприклад 24% акцій «Першого каналу» повернулися з Кіпру назад в нашу країну.
Звичайно, держава покриє всі витрати олігархів і навіть знизить для них податки за рахунок населення, проте факт повернення російського капіталу в Росію – важлива справа.
Якщо еліта не зможе тягнути гроші за кордон, їй залишиться тільки вкладатися в Росію, волею-неволею розвиваючи її. Корупції і злодійства у вищих ешелонах від цього менше не стане, але гроші хоча б залишаться у нас.
