Про те, що 44 президент США буде останнім, Ванга говорила задовго до нинішніх подій. Ще давним-давно таємнича сліпа провидиця сказала, що він буде чорним і передрекла Америці вкрай незавидне майбутнє, викликане її брехливими амбіціями і жадібністю.
Люди по-різному поставилися до цього прогнозу, так і забули його, через якийсь час. Яке, не кваплячись, отсчитывало роки президентів Америки, поки не «грянув грім…» Президентом став «чорний»… Тут то все і сколихнулося.
Потягли з запорошених чуланов передбачення самого різного толку і самих різних тлумачів. Спливло і передбачення Ванги. Сорок четвертий… чорний чоловік…
І стали, і доброзичливці Америки, і її «доброзичливці» – тикати дружно Барака Обаму. Передрікали і відкидали, лякали і заспокоювали… Довгих вісім років, коротку мить історії.
Але… нічого не сталося… Хтось розчаровано зітхав, хтось мстиво сміявся, хтось відверто радів: Вічна Америка!.. Тисячі років простоїть. Краща з кращих. Сама правильна країна.
І все б нічого, якби не один факт, який, хоч і був озвучений, як промайнув в масі інформації і залишився непоміченим. А факт цікавий. Адже це тільки зараз, за негласною домовленістю «слонів» та «ослів», влада, кожним з них, дістається на два терміни поспіль. А раніше… Президент змінював президента, через кожні чотири роки, не повторюючись…
Тільки от, в далекому, одна тисяча вісімсот вісімдесят п’ятого року, прийшов до влади,нічим не примітний чоловік, Гровер Клівленд… Який відомий, мабуть, тільки тим, що у списку президентів, він займає два порядкових номери: двадцять другий та двадцять четвертий.
Втиснувся між двома цими номерами, номер двадцять третій: Бенджамін Гаррісон. І чомусь, вважають пана Клівленда – двічі… Здавалося б, це справа американців, як хочуть, так і вважають… Тільки нам цікавий не сорок четвертий термін, хоча, якщо б вважали президентства, то ладно, але вважають людей, особистостей, хто привносить в історію Америки себе…
І за логікою, піднімається наш «чорний людина» Обама, на сорок третю сходинку. І починається найцікавіше. Є таке вираження в російській мові: темна конячка. Тобто незрозуміла, непередбачувана, що з’явилася сама по собі, як би, «нізвідки»… А тому… здрастуй «темна конячка», пан Дональд.
Сорок четвертий президент Сполучених Штатів Америки. Все сходиться: сорок четвертий президент, «темніше» нікуди. Що або передбачити, в його діях, досить складно.
Пророкували, що брехня стане неймовірною до його правління. Ну і як? Хльостає з усіх «дір», нею світ захлинається… Не про зникнення США предрекалось, про падіння влади.
Тут трохи детальніше… Грошей стало дуже багато, найбагатших людей, і того більше.
Знецінилися і гроші і місце в списку «Форбс». Залишилася ВЛАДА. А бажаючих покерувати, занадто багато.
Їм одного представника-президента мало. Кучкуються багатії за інтересами і у кожного вони не дуже схожі, навіть в одній партії «Ослів» або «Слонів». З’являється необхідність у більшій кількості президентів, навіть більше, ніж двоє.
Гряде зміна державного устрою в Америці. Директорія!..
А що при цьому відбудеться, хто його знає…