Дуже схоже на те, що зазвичай стриманий і обережний в своїх діях Пекін вирішив не вдаватися до торгової війни, нав’язаної йому Вашингтоном, а відразу ж дати залп «головним калібром», Або навіть, швидше, нанести «ядерний економічний удар». Саме так сьогодні американські ділові ЗМІ характеризують продаж Китаєм облігацій державного боргу США на суму в 20 мільярдів доларів. Що це – не більше, ніж демонстрація КНР граничної серйозності власних намірів у відстоюванні національних інтересів у конфлікті зі Сполученими Штатами? Або все-таки початок кінця валюти, яка є сьогодні наріжним каменем світової економіки? Давайте розглянемо різні варіанти.

Як відомо, Китай зараз є найбільш значним кредиторів Сполучених Штатів Америки, накопичивши їх боргових паперів на 1,2 трильйона доларів. Власне кажучи, китайцям належить 7% всього ринку американських цінних паперів. Чи розумів Вашингтон, в яку потрапляє залежність, допускаючи акумулювання своїх «трежеріс» на руках представників країни, яку там завжди вважали не надто дружньої? Очевидно, роль тут зіграла традиційна схильність американців недооцінювати всіх на світі, окрім самих себе. З іншого боку, на момент найбільшого придбання Піднебесної казначейських паперів США у останніх просто не було іншого виходу. На дворі стояв 2008 рік, у всьому світі вирувала і набирав все більшого розмаху економічна криза, спочатку спровокований «бульбашками», які взялися лопатися як раз на американському фінансовому ринку і янкі було не до ретельного продумування можливих довготривалих наслідків». Як говориться: не до жиру – бути б живу…
Можливо, у Вашингтоні просто вирішили слідувати логіці Ходжі Насреддіна у відомій притчі, яка розповідає про те, як мудрець взявся вчити говорити ханського ішака – як-небудь саме утворюється. Однак, ні хан не помер, ні ішак не заговорив… Тепер на руках у Пекіна є надзвичайно потужна зброя проти країни, з власної волі перетворилася для нього вкрай вигідного торгового партнера мало не до смертельного ворога. Що найцікавіше, в самому Китаї спочатку розглядали варіант тиску на США за допомогою їх боргових зобов’язань виключно в якості крайньої міри. Про це свідчить, зокрема, опублікована в заслужено іменується головним зовнішньополітичним «рупором» Пекіна газеті Global Times стаття одного з професорів Китайського народного університету.
У публікації згадуються «три козирі Китаю в боротьбі проти США». В якості таких називаються, по-перше, різке зниження експорту за океан рідкоземельних металів, без яких американським технологічним гігантам загрожує справжній сировинний голод. По-друге, повне блокування для компаній зі Сполучених Штатів доступу до китайським ринку і виробництва. Тут проблеми можуть бути вже серйозніше – таке рішення несе небезпеку не тільки прибутків окремих американських корпорацій, але і неминуче пребольно вдарить по всьому тамтешньому фондового ринку. Якщо позбавлення частини збуту, з якого на весь азіатський регіон для компаній, що входять в рейтинг S&P 500 припадає не більше 14% ці гіганти якось переживуть, то ось розрив виробничих ланцюжків, у більшості таких дуже серйозно «зав’язаних» як раз на Піднебесну, розвалить їх акції, практично неминуче.
Масоване позбавлення від державних облігацій Сполучених Штатів китайський вчений, що характерно, розглядає, як можливий останній удар, який будучи нанесено вже «лежачому» противнику «призведе США в жалюгідний стан». До речі, професор радить наносити такий не коли заманеться, а неодмінно «в момент чергової кризи американського фондового ринку». Тоді збитки, завдані ворожої фінансовій системі виявиться максимальним і цілком може стати тією самою «останньою краплею», яка переповнить чашу проблем США. Між іншим, за словами головного редактора все тієї ж Global Times видання останнім часом надходить прямо-таки вал кореспонденцій від китайських вчених на дану тему. Судячи з усього, вони рвуться розгорнути серйозну дискусію з приводу того, як би половчее так надійніше «притиснути» американців їх власними боргами. Питання, як бачимо, вкрай жахливим для Піднебесної – так само, як і мрії про те, щоб поставити на коліна зарвалися янкесов.
Разом з тим, високоумних роздуми вчених мужів – це одне, а реальна економіка – дещо інше. Так, фінансистами зі Сполучених Штатів вже підраховано, що повна продаж Китаєм американських боргів призведе до подорожчання десятирічних облігацій США на 2,745%! Наскільки зріс такої жахливої пропорції державний борг послабить американський долар, і що буде при цьому з тамтешньою (та й світової!) економікою взагалі – краще навіть не думати. З іншого боку, китайські товариші живуть на тій же планеті і є учасниками того ж глобального ринку, що і їх закляті опоненти. Їм подібні перспективи також не обіцяють абсолютно нічого хорошого. Насамперед, запропонувати придбати всі американські борги він може, але от чи знайдуться ті, хто будуть здатні всі їх скупити? Крім того, без наявних сьогодні солідних доларових ресурсів самому Пекіну буде вкрай некомфортно в нинішніх умовах світової торгівлі. Ну, і, нарешті, обвалення «зеленого» неминуче потягне за собою різке зміцнення юаня, якого в Піднебесній уникають усіма мислимими і немислимими способами, щоб не підвищувати власний експорт і не позбавлені надприбутків.
Одним словом, горезвісного «пострілу в ногу» (і добре ще, якщо тільки в ногу!) Китаю при тотальній продажу казначейських облігацій США не уникнути. На його стиль поведінки це мало схоже. Швидше за все, проведена демонстративна розпродаж «трежеріс», яка, до речі, найбільшою за останні два роки – це ще не «ядерний удар». Більше схоже на відкрито проведені випробування потужної атомної бомби, метою яких є нагадати противнику про те, що в арсеналі такі є, змусити замислитися, зменшити обороти, почати переговори… Проте якщо Пекін все-таки піде до кінця, всім нам, цілком можливо, доведеться стати свідками історичного моменту, коли «головна валюта світу» буде коштувати менше того паперу, на якому вона надрукована.
Автор: Олександр Неукропный
Використані фотографії: www.rbc.ru/