Автор «Лише б викинути», дозвольте пояснити.

Нещодавно я переїхав з великої трикімнатної квартири в маленьку двокімнатну. Я живу один, «старий холостяк», так би мовити, велика площа мені не потрібна — не хочу платити за неї квартплату і податки. І в процесі переїзду я дуже багато чого викинув. Я ненавиджу писати оголошення і чекати, коли почнуть дзвонити збирачі всякого радянського «добра». Коли робітники виносили весь непотріб, з усіх поверхів збіглися сусіди і почали копатися в мішках. А потім ще, напевно, і бомжі на смітнику підтягнулися.

Шкода мені ці речі? І так, і ні. Так — тому що це пам’ять про батьків, вони все це купували і збирали. Ні — тому що ніхто за 20 років більшістю цих речей не користувалися. На викид пішли одяг, постільна білизна, ну і без його величності кришталю не обійшлося. Навіть те, що я взяв з собою, ще пройде перегляд.

Тут багато писали про мінімалізм, так от я нарешті зрозумів, що це таке.