Читати всім для підняття настрою! Життя все-таки набагато цікавіше будь-якого вимислу!

Дивні і прекрасні речі відбуваються з кожним з нас щодня, і іноді про це просто неможливо мовчати. Тому існує навіть спеціальний проект, який допомагає людям анонімно ділитися своїми одкровеннями.
Історії зустрічаються різні: радісні і сумні, злі і добрі. Але нас надихають розповіді про те, що зробило життя їх авторів щасливішими і веселіше. Саме такі мотивуючі одкровення зібрані в цій статті.
Про добро

  • 1942-й. Дикий холод. У бабусі троє дітей: 2, 4 і 6 років. Ось-ось помруть від голоду. Розбомбили будинок сусідів, і вбив матір двох дітей: 5 місяців і 10 років. Всі відвернулися. Моя бабуся забрала дітей собі. Вона діставала з ящика з іграшками на ялинку (з довоєнних років) один пряник у день, терла його на тертці і під язик давала дітям. В 45-му повернувся мій дід. Вона важила 35 кг при зрості 176 див. Вона завжди вважала себе матір’ю п’ятьох дітей. І вона всіх вберегла.
  • Гуляли по набережній. Чуємо, нявкає хтось. Жалібно так… Кошеня впав у воду і стоїть на камені. Невелика хвиля, і все… Врятуватися шансів немає. Дивлюся на хлопця, чекаю дії. А він тягне далі. У нас ресторан же замовлений, друзі чекають. Стрибнула в одежі у воду, підхопила малюка. Вилізти допомагали нам зовсім незнайомі люди. Хлопець прошипів, що я свій вибір зробила, і віддалився. Так, вибір зробила, коли в холодну воду стрибала. І я готова до нових відносин. Спасибі, котейко! Я тебе не кину.
  • Нещодавно чоловік, з яким ми разом 7 років, відкрився мені з нової сторони. У м’ясному магазині, стоячи в черзі, побачив, як бабуся купує собі кістки курячі на суп і просить продавця вибрати, де побільше м’яса зі словами: “Хоч м’яска співаємо”. Чоловік дочекався своєї черги, купив кілька кілограмів м’яса, наздогнав бабусю і віддав їй. Ще раз переконалася, що зробила правильний вибір 7 років тому.
  • Їду сьогодні в метро, бачу, дівчина стоїть в куртці з животиком не за розміром, ніби вагітна, і поступився їй місцем. Сіла, значить, починає розстібати курточку, і так мило дивиться мені в очі і посміхається. Несподівано висовується голова великого британського котейки, обоє радісно дивляться на мене. Посміхаюся теж.

Про провали

  • Дуже багато людей перекручують слова або не можуть вимовити правильно з першого разу — ну, буває, справа житейська… Але сказати про моє з лабрадором “дамблдор” — це був межа.
  • Якось у вітряний день я переходила дорогу. Дочекалася зеленого і почала переходити, паралельно відповідаючи на СМС. Як раптом перед очима нічого! Чорнота! Я страшенно злякалася, почала крутитися на всі боки і думати, що я осліпла. А це всього лише чорний пакет налетів мені на обличчя. ЧОРНИЙ, МАТИ ЙОГО, ПАКЕТ! Я, як дура, стояла з пакетом на голові і крутилася посередині дороги! Сніжинка, блін!
  • Один однокурсник-іноземець посперечався з однокурсником-російською на досить кругленьку суму грошей, що той не напише диплом за одну ніч. Боже, людина четвертий рік живе в Росії й так і не зрозумів, що росіяни завжди все роблять в останній момент, а якщо ще й за гроші…

Про сім’ю та дітей

  • Мене дивує, мотивує і надихає одна жінка. Щоранку вона встає на годину раніше, йде на пробіжку на шкільний майданчик, робить зарядку, віджимається, повертається, приймає холодний душ і готує всім сніданок. Моя бабуся, їй 72.
  • Повертаюся я якось з інституту, затрималася. Погода гидка, дуже холодно, йде дощ, телефон сіл, коротше кажучи, повний набір. Піднімаюся на ескалаторі, а там стоїть моя мама з двома парасольками в руках. Вона побачила дощ, не знала, в чому я одягнена, додзвонитися до мене не змогла і прийшла мене зустрічати. Півтори години стояла, вдивляючись в потік людей, як тривожний кабанчик. Бережіть мам!
  • Йду я по вулиці, чудовий весняний день — сонце, пташки… — і тут на мене несеться шкет 5 років на самокаті. Я вже попрощалася зі своїми пальцями на ногах, але дрібний шумахер в останній момент повертає свій транспортний засіб у протилежний бік і з жахливим гуркотом влітає в паркан. Його мама підбігає і починає його жаліти, на що він відповідає: “Зате я дівчинці боляче не зробив!”
  • Мені від бабусі, — а їй від її бабусі, і так далі — дісталася грубезна куховарська книга. Вона стара-стара, читати її непосвяченому майже неможливо: текст пробілами і знайомими літерами рідко балує. Зате в ній є все: від того, як запекти цілком лебедя, до напою для чоловічої сили. Зрозуміло, що я не можу відтворити рецепти цілком, але я дуже стараюся. Тому, якщо в рецепті сказано ПОГОВОРИТИ з хлібом, я буду з ним говорити! ТИ ЗРОЗУМІВ, САША? Я НЕ ВІДЬМА!

Про кохання

  • Живу з хлопцем рік. Зайвий раз не обійме і не поцілує, стриманий, романтичними штучками не особливо захоплюється. Зараз лежу з прооперованою ногою, не ходжу — у квартирі чисто, купив спеціальний столик для ліжка, готує сніданки, обіди та вечері, балує салатиками, посуд перемыта, сам бинтує мою ніжку. А без трояндочок і свічок обійдуся як-небудь.
  • Задумалася, чому ми ніколи не сваримося з чоловіком… Згадувала всі історії подружок про їх сварки, все починалося з якихось побутових дрібниць. Озирнулась по сторонам: по дивану розкидані шкарпетки і футболки, на столі крихти і немиті чашки, фантики. На килимі купа котячої шерсті, на стільцях висять джинси. І мене нічого не дратує”, як кажуть мої дівчатка. Ми сидимо в цьому бардачку, на клаптику дивана в обнімку, і дивимося улюблений серіал. Так, ми просто дві щасливі свині.
  • джерело