Тут дівчина запитує, навіщо в 8 ранку базікати з друзями по мобільнику. Відповідаю: тому що іншого часу немає. Я не перебільшую, 30 хвилин вранці в маршрутці по дорозі на роботу — це єдиний час, коли я можу поспілкуватися з іногородньою (але гаряче коханій!) подругою, обговорити з чоловіком плани на день, зателефонувати вчителю сина і дізнатися щодо його успішності…
Уявіть собі, є на світі люди з такою високою інтенсивністю робочого процесу, що вони не можуть дозволити собі відволіктися навіть на 5 хвилин в обід. Тому що у них немає цих п’яти хвилин. На обидва моїх мобільника і на робочий телефон мені постійно дзвонять клієнти, що потребують консультації, в тому числі і в обід. Також необхідно готувати документи, спілкуватися з техвідділом та програмістами. Тому протягом дня у мене не виходить знайти навіть 5 хвилин на розмову з подругою або чоловіком.
А ввечері, по-перше, необхідно переробити безліч домашніх справ — зайти в продуктовий за свіжим молоком і фруктами, приготувати вечерю, нагодувати дітей, пограти з ними і вкласти спати, а потім, нарешті, самої хоч 15 хвилин посидіти спокійно з чашкою чаю. По-друге, я так наговариваюсь за день, що ввечері мені не хочеться ділитися новинами, мені хочеться побути в тиші, щоб телефон не дзвонив і щоб мене залишили в спокої. У вихідні я зайнята дітьми і чоловіком, збиранням, купівлею їжі, культурно-розважальними заходами (наприклад, ходжу в сауну або в кіно) і не збираюся витрачати час на балаканину по телефону.
Здавалося б, купи собі машину і тріщи скільки влізе в гарнітуру! Знову мимо. З моїм зором я не можу керувати навіть велосипедом, та ні, дорогі мої, не все лікується лазерною корекцією. Тому мені по барабану, хто ще слухає мій балаканина з подругою. Я буду дзвонити їй рівно в 8:10 ранку, так як іншого часу на дружнє спілкування ні в мене, ні в неї немає.
