Живу в Підмосков’ї, найближчий спальний район столиці кілометрах в десяти. Загалом, не сама глушину, хоч і вважається, що за МКАДом життя немає.

Знадобилося терміново роздрукувати кілька фоток з флешки. Зайшла вранці в місцевий салон з вивіскою «Цифрове фото, друк фото, фото на футболки-кепки-гуртки» — скрізь таких вистачає. Мила дівчина підтвердила, що фото з різних носіїв вони роздруковують, і взяла флешку.

— Фото будуть готові на наступний день після 16:00.

— Чому ж не зараз?

— Ви що! — страшенно здивувалася дівчина. Ми фото друкувати відвозимо в фотолабораторію в Москву!

— Ну гаразд, якщо вже у вас фотопринтери ще не винайшли, відправте просто фотки на друк сьогодні, а я ввечері зайду.

— Я ж кажу, всі ми відвозимо в фотолабораторію в Москву! А сьогодні кур’єр вже туди поїхав!

Назад, мабуть, звідти не повертаються…

Не стала я нагадувати панночці-співробітниці про існування електронної пошти для пересилання електронних ж зображень і документів, забрала свою флешку і пішла в легкому шоці. Задолбать за три хвилини ми один одного не встигли, напевно. Просто — правильною дорогою йдемо в інформаційний вік, товариші!