Я часто їжджу в метро. Знайшла собі заняття по душі: зрисовую людей навпаки, благо малювати вмію. Я не хочу привертати увагу і по можливості вибрати місце подалі від «об’єкта».
Ну чому знаходяться люди, готові пройти піввагона і голосно крикнути: «А че ти тільки того мужика малюєш? Поруч ж ще тітка сидить». Звичайно ж, після цього «жертва» воліє пересісти або зовсім вийти. Особливо дратують маленькі дітки, яких мами послали подивитися, «що тітка робить». Природно, вони не можуть тихо подивитися — їм треба потикати пальцем у зошит, а потім зі сміхом в «дядечка, який так смішно виходить». Задовбали!
