В сервіс звертається клієнт зі стандартною проханням перепрошити трубку. Чесно кажучи, при такому проханні я починаю вести себе насторожено: чомусь багато громадян вважають, що перепрошивка — магічна дія, яким виліковується абсолютно будь-яка проблема телефону, і на додачу додається купа нових функцій і можливостей, причому саме тих, які користувач бачив у мріях. Тому я зразу питаю, що сталося з телефоном і з якою метою клієнт хоче його перепрошити — буває, отримую відповідь про «мегапікселів побільше зробити», «пам’ять збільшити» і «гроші з рахунку пропадають».

Але цей клієнт рішуче перевершив інших. На моє запитання він відповів: «Так що він перестав працювати», — і простягнув телефон, який… вже й не знаю, що з ним робили! Бруд з телефону хіба що не відвалюється шматками. Дисплей розбитий. У корпусі кілька тріщин, свіжих і не дуже. Нижній ряд клавіш звірячому утиснений всередину корпусу. Роз’єм не просто позеленів, а повністю згнив. Під кришкою акумулятора мокрі патьоки. Природно, телефон жодних ознак життя не подає. Оголошую вирок:

— На жаль, у вашому випадку перепрошивка не допоможе. Телефон має серйозні пошкодження, ремонтувати його теж особливого сенсу немає — ремонт може обійтися дорожче за придбання нового.
— Че там ремонтувати? Че ви мене тут розводите? Це ж телефон, а не праска — там всередині нічого немає, тільки прошивка!