Здрастуй, улюблена пора року, яка на мою біду збігається з початком нового навчального року. Школярі та студенти, які влітку були відрізняються від решти населення тільки юними мордочками, перелізли із звичайного одягу в форму або що її нагадує, а на спини собі й понавішували рюкзаки. Вони-то мене і задовбали.

Рюкзаки всюди. В автобусах вони величезними горбами виступають в прохід, займаючи купу місця. А я, в силу маленького росту, ризикую осадити таким горбом по обличчю на будь-якому з поворотів.

Гаразд, дорогу на роботу пережила, але що тут у мене? А у мене тут сезон на канцтовари для тих, хто влітку не встиг або не захотів зібратися. І знову навколо рюкзаки. Вони змітають з полиць товар, коли їх господарі різко повертаються, б’ють інших покупців по різним частинам тіла, коли їх власники з силою та непосидючістю юності пересуваються по відділам. Одного школяра з рюкзаком в проході між стелажами вистачає, щоб застопорити рух, а якщо їх двоє і більше, то все, магазин повністю належить їм: ніхто вже не зможе пройти крізь це рюкзачное стадо без втрат, від відірваних ґудзиків до синців в найнесподіваніших місцях…

А більше таких самих багато в чому зручних рюкзаків мене задовбали батьки їх власників. Невже так важко навчити своє дитятко простому правилу: зайшов в приміщення — зняв рюкзак зі спини?