На тлі інформаційного затишшя після програної владою репетиції майдану в Єкатеринбурзі однією з головних обговорюваних в мережах тим став колективний відхід з «Комерсанта» більшої частини колективу відділу політики, в якому деякі аналітики зуміли навіть розгледіти гру стратегів зі Старої площі, нібито прискорюють «трансфер» влади. Насправді, звичайно, політику тут притягли за вуха: журналісти з Ъ пішли по-чесному, і саме це найболючіше вдарило по самолюбству деяких діячів утрачивающей на очах залишки легітимності політичної системи.
Масовий вихід відділу політики з Ъ – дійсно нетипова новина для нинішнього ринку ЗМІ. Прикро тільки що красивим жестом хлопців, що вписали за товаришів, яких дирекція примушувала здати джерело зливу інформації про швидку відставку спікера ради федерації Валентини Матвієнко у зв’язку з 70-річчям, скористаються, швидше за все, ліберали, яким катастрофічно не вистачає героїв (а самим героям потрібно десь працювати). Звільнення, в т. ч. з принципових міркувань, в Ъ бували і раніше –але серйозний скандал трапився лише одного разу, коли в 1999 році тодішній власник видання Борис Березовський звільнив главреда Рафа Шакірова за те, що той посмів вибачитися перед прем’єром Євгеном Примаковим, ображеним потворної передовицею видання «11 млрд доларів втратила Росія завдяки Примакову». Так один із записних лібералів Ъ відреагував на, мабуть, єдиний сміливий вчинок російських властей за всі 1990-ті – рішення Євгена Примакова розвернути літак над Атлантикою і відмовитися летіти в США після того, як американський рейх почав бомбардування Югославії. Після тієї історії Ъ намагався не виносити сміття з хати і людей з відмінною від «лінії партії» позицією «виносили» тихо, під приводом скорочення штатів і т. п.
Останнім часом ситуація змінилася: так, буквально нещодавно в ТГ каналах вибухнув скандал у зв’язку із звільненням пітерської журналістки Марії Карпенко, яка одночасно з публікаціями в Ъ писала не співпадали з «лінією партії» пости в ТГ (канал «Ротонда») про діяльність т.в.о. петербурзького губернатора Беглова, ставленика Сергія Кирієнка та олігархів Ковальчука і Пригожина.
Нинішній скандал, зрозуміло, масштабніше – невипадково, за даними тих же телеграммеров, він змусив похвилюватися і саму Валентину Іванівну, і нинішнього власника Ъ олігарха Алішера Усманова, чия прес-служба почала спростовувати свою причетність до звільнення журналістів.
Виглядає все це не переконливо, і аналогією з 1999 роком напрошуються самі собою. Та й політична картина, на жаль, змушує згадати про недоброї пам’яті 1990-х: знову «трансфер влади» і знову країною правлять олігархи, щоб там не говорив, смеша народ, олігарх – президент Ощадбанку Герман Греф.
Аристократію від олігархії, як відомо від класиків, відрізняє наявність моральної компоненти і пов’язаного з нею поняття честі. Наші правителі, в основній своїй масі, не обтяжені ні тим ні іншим. А значить, only business, нічого особистого.
Колишній співробітник ВД «Комерсант» Андрій Циганов
