Є такі люди, які задовбали.

Їх корчить від звернення на «ти». І не тоді, коли хтось з гордовитим виглядом кидає крізь зуби: «Ну ти, ця, йди сюди!» І не тоді, коли яка-небудь дама у віці наказує холопу-консультанту швидко-швидко принести їй он той телевізор, але з перламутровими ґудзиками, а інакше вона напише скаргу президенту. Ні, їх корчить, коли на «ти» до них звертається колега по роботі, з яким вони працюють вже не один день поруч.

Вони дуже люблять, щоб сторонні іменували їх строго певним чином: не Вася або Елю, а обов’язково Васись і Елеонора. Тому що ім’я — це дуже важливо, і важливо, щоб всі дотримувалися правильну вимову. І неодмінно по батькові, тому що по — батькові- це дуже важливо, і важливо щоб всі зверталися ним Елеонора Владиленівна. Так, по батькові теж важливо не допускати помилок, тому що Владилен — це не якийсь там Владлен!

Їх дуже обурює, коли хтось говорить, спотворюючи слова. Що за слово таке — «спасибки»?! Це як?! Хіба так можна? Це не подяку, а знущання якесь! Немає межі возмущенью!

До речі, англіцизми типу сенкс їх теж безмірно обурюють: адже є нормальне російське слово «спасибі»! А ну-ка, швидко висловили подяку правильно! Правильно, я сказав! Повторіть ще! Ось так!

Ну, а про те, як їх обурюють неправильно живуть люди — взагалі можна романи писати. То одягаються недостатньо правильно, то прибирають у своєму будинку недостатньо часто, то читають не те, то дивляться не туди, займаються сексом не так і не з тими, неправильно святкують, неправильно сумують, а то і взагалі ігнорують розпорядження по телевізору!

От як же вони всі задовбали… Зібрати їх в одному місці, всіх таких правильних, обнести високим парканом, і нехай там собі одне одного правильно величали, правильно дякували, правильно одягалися і жили правильно в єдиному пориві.

І інтернет їм там відключити, щоб ніщо не бентежило їх правильні уми.