Здрастуйте, я — музикант, і я регулярно відвідую концерти груп різних рівнів популярності. На концертах часто буває погана організація, невдало відбудований звук, штовханина і удари (на стадіонах), але це півбіди. Біда — це публіка і смартфони.

Скажіть мені, люди, навіщо ви платите чималі гроші за квиток у перший фан (під сцену), якщо дивіться концерт через екран мобільника?! Я можу ще зрозуміти, коли роблять кілька фото і ховають телефон (instagram, соціалізація, всі справи), але навіщо ви знімаєте весь концерт? Амплітудно-частотна характеристика вашого мікрофона настільки для цього не передбачено, що крім тріску ви нічого потім не почуєте (за рідкісним винятком). Якість картинки теж залишає бажати кращого, тим більше що по закінченні туру концертні відео будуть доступні у гарному якості завдяки інтернету, ми ж не в часи плівкових програвачів живемо.

І добре б так робили один або два людини, так ні — кожен другий! Люди середнього зросту (я 167 см) з-за ваших нерухомих рук і телефонів у них нічого не бачать. Як ніби я прийшла подивитися на шоу через микротелевизоры. Тут можуть сказати, що руки ж теж піднімають, але руки рухливі, через ліс рук можна побачити сцену, через телефони — ні.

Окей, ухитрилися, знайшли просвіт. На концерті на стадіоні хочеться стрибати, танцювати, щось кричати. І тут приходите ви з GoPro або телефоном і видаєте: «Ей, стій спокійно, не бачиш, я тут знімаю». Що?! З-за твого видосика огидного якості я повинна стояти по струнці під час улюблених пісень? Ти прийшов у фан-зону, тут танцюють, хочеш стояти струнко — дуй в сектор або віЕкшн ди туди, де поменше людей. Суть концерту у відчуттях, непередаваемом кайфі від живої музики! У підсумку ті, хто продовжують танцювати, отримують удари по різним частинам тіла і «я попереджав». (Ні, я не колбашусь і не розмахую руками, просто стрибаю з усіма, я намагаюся рухатися так, щоб не зачіпати інших, але зйомці це завадить.)

А вчора стався випадок, який і спонукав написати сюди. Ми намалювали плакат, під час перерви попередили людей позаду, що будемо піднімати на одну пісню і потім ще на половину майже в кінці. Люди сказали: «Окей, ми не проти, тільки не весь концерт». Домовилися. Підняли через 15 секунд отримали у вухо поштовх моноподом зі словами: «Прибери, знімати заважає!» Поки не опустили, тикати не перестали (в силу комплекції я не здатна тикати у відповідь, страшно, чесне слово).

Нашим улюбленим виконавцям приємно бачити фан-арт, наша участь, а не просто сотні телефонів! До речі, монопод у горе-оператора не був висунутий і до половини, ніщо не заважало піднятися трохи над нашим листом А2. Людина не побажав підлаштуватися під умови стадіону (нам всім тісно, і ти тут не король) і поставив зйомку у главу кута! З розуму зійти… І задолбали це не мене одну, багато друзі-знайомі і просто люди в натовпі скаржаться на те ж саме.

Я можу зрозуміти тисняву, удари, сміття, брак місця, навіть куріння, хоч це мені й не подобається, але я не розумію людей, які щирим емоціям і живим враженням воліють тупу звичку «все зафоткать». Ви настільки не довіряєте своїй пам’яті? Навіть якщо вже знімаєте (навіщо), поважайте інших, тих, хто прийшов на концерт заради музики і емоцій, тому концерти проводять саме для цього.