Знаєте, я колись думала, наївна, що найскладніше в нашій країні (у фінансовому плані) — придбати квартиру. Думала, ось дороблюся, докоплюсь, куплю, а там хоч трава не рости — у мене буде квартира! Як би не так, друзі. Накопиченої суми категорично недостатньо, щоб трава не росла. Вона тобі не тільки вище голови вимахає, а ще й фізіономію начистить при несприятливому збігу обставин.
Що, ви думаєте, повинно хвилювати власника квартири у новобудові бізнес-класу? Дизайн інтер’єру? Ремонт? Переїзд? Ось вже немає! Мене має хвилювати, що забудовник в період кризи раптом передумав склити балкони, резервувати площа під консьєржа, встановлювати відеоспостереження, огородження території та навіть — сюрприз-сюрприз! — осудні ліфти. Передумати-то передумав, але от рекламних матеріалів прибрати це все забув. Втомився, напевно, от і забув.
А ти, красуня, виклавши за це, так би мовити, приміщення для житла просто неймовірну суму, раптом виявляєш, що ремонт ти робити не будеш, тому що на твій 20 поверх ліфти не ходять. Сьогодні, завтра, півроку після здачі будинку. Ні, ти, звичайно, можеш з ремонтною бригадою ходити пішки і тягати будматеріали на своїй спині. Нас взагалі не хвилює, що ти без працюючого ліфта не будеш підписувати акт прийому передачі, так як ліфт — спільне майно, а в твоїй квартирі — твоє особисте, а в акті можна тільки про нього.
З’ясовується, що склити свій балкон площею дев’ять метрів тобі теж не можна. Ще рік, якщо бути точним. Тому що раз вже забудовник будинок не засклив, то треба розробити єдиний проект, без нього ж хто на що здатний застеклятся, і будинок буде схожий на курник. Ні, ти не згодна стеклиться синім профілем і жовтими вікнами, тобі теж прикро, що будинок, за життя в якому ти виклала за бізнес-класу, буде схожий на «панельку» будівлі 90-х. Але проблема в тому, що кому-то плювати. І він стеклится через тиждень так, як йому здавалося дешевше. Не йому, а тобі представник керуючої компанії будуть загрожувати примусовим демонтажем скління через суд, якщо що. Тому залиш свої мрії про лаунжі на лоджії — ти не для реалізації мрій квартиру купувала. Тільки от для чого?
На кожному етапі в кожному відомстві тебе чекають нелюдські умови подання документів (займати чергу з вечора, щоб вранці потрапити в 200 щасливчиків, які таки подадуть документи сьогодні, а можна і не потрапити), а потім, незважаючи на закон, скотинячі терміни реєстрації цих документів. Немає, можна заплатити тим, хто зробить це за тебе. Звичайно, тільки додавай до терміну очікування півтора тижні і кругленьку суму.
Забудовник, дивлячись тобі в очі, заявить, що нічого не обіцяв, проспекти в руки особисто нікому не давав, а ті, що на стійці у вестибюлі, з 2007 року валяються. Що в договорі нічого про консьєржів немає, і взагалі, так як на перших двох поверхах будівлі вони торговий центр побудували, то їм вже зараз належить 49% площ, а отже, і частки у голосуванні, так що на зборах мешканців вам не те що ТСЖ — вам одноголосно воду відключать, якщо будете випендрюватися.
У підсумку, щоб отримати можливість потрапляти в належить тобі житло, зуміти провести ремонт і (не дай бог) вселитися, тобі треба віддати в чотири рази більше нервів, ніж ти заплатила грошей. І все це за що? За те, що ти гарувала роками, у всьому собі відмовляла і виклала астрономічну суму людям, які за підсумком нічого тобі, крім стін, підлоги та стелі, виявляється, не повинні. Навіть ввічливого поводження і вибачень.
