Задовбали борцуны за мораль і моральність.
Коштує такий, смердить шкарпетками і потім, мало не в рукав сякається, оповідає про соборність, духовність і народності. Богообраний у нас народ, коротше. У документах пише: «25 синтебря», а туди ж: ось цю книжку читати не можна, ось ту не можна, а щоб діти до цих книжок не добралися — спалити, і крапка. Дві години просторікувати може, особливо якщо під горілочку: це заборонити, знищити, цих взагалі розстріляти, щоб не розбещували молодь.
Коштує така, шалечку закуталась, пучком на голові тремтить, ручки до щічок притискає: «Ах, який жах, який жах, у відомого поета Ікс в одному вірші є матюк! А у відомої поетеси Ігрек є просто непристойне вірш про місячні! А адже їх читає молодь! Заборонити негайно!» Зате вона з задоволенням посидить в запылившейся за останні десять років бібліотеці на дуже творчому вечорі пенсіонерки Марьиванны, позавчора випадково навчилась римувати «черевик» і «напівчеревиків», і все буде дуже культурно і піднесено.
Запитаєш: а чи не занадто круто забираєте, панове-товариші, чи не занадто багато на себе берете з цими вашими «Заборонити!» і «Розстріляти!»? У відповідь буде лише пафосна тирада про моральному і етичному вигляді молоді, який має виховувати. І щоб показати свою ліберальність і не остаточний ще маразм, додадуть: «Ось ти людина розумна, сам подумай: якби у тебе була можливість відокремити важкою рукою… тьху, тобто, вогнем і мечем, кукіль від козлищ… тьху, тобто, мистецтво від розпусти, ти б такою можливістю не скористався?»
Скористався б, ясний хрін. І саме чудове було б у тому, що якби культурою, мистецтвом і утворенням на цьому прекрасному світі завідував я, то ви б, дорогі борцуны за моральність, навіть читати не вміли. Ні до чого воно шпалоукладчикам і дояркам.
