Поплачусь про систему охорони здоров’я. Ні для кого не секрет, що з себе представляють наші прекрасні лікарні. Особливо ми з вами обожнюємо нескінченні черги і хором ратуємо за введення хоч якоїсь панацеї, начебто електронних черг або хоча б прийому по запису — де-факто, а не «ну і що, що по запису, все одно в чергу». Кілька днів тому я дізналася, що тут є й інша сторона медалі.

Після прийому антибіотиків почалися проблеми, та не які-небудь, а по жіночій частині. День-два не розумію, що відбувається, сподіваюся, що все само пройде. Не проходить. Дзвоню в пологовий будинок, до якого прикріплена:

— Дівчина, на сьогодні-завтра до гінеколога записатися?

— У нас запис за 10-12 днів, вас записати?

— Е-е-е, мені взагалі-то терміново треба.

— Запис за 10-12 днів. Або приходьте і оплачуйте в касу 400 рублів.

— У сенсі? Тобто на плановий огляд — без проблем, а якщо я хворію і мені погано, то і потерпіти пару тижнів можна? Так, чи що?

— Ви мені, дівчина, цих питань не задавайте. Якщо треба, я вас запишу. Якщо гострий біль — викликайте швидку.

Безкоштовна медицина — така безкоштовно! Думаю от, куди йти вимагати для них чарівного пенделя (та і чи варто). А до лікаря я записалася, тільки все одно ще три дні чекати доведеться.