Незважаючи на наявність сім’ї і досить напруженої роботи, у мене, по-вашому, «надто багато вільного часу», і я вас цим задовбали. А от ви мене — просто дивуєте. У мене рівно ті ж 24 години в добі, що і у вас, от тільки я не краду у себе своє ж вільний час.

Ти, А., злишся, що витрачаєш половину вихідних на магазини і покупки, в той час як я гуляю на свіжому повітрі з собаками, хоча моя сім’я більше твоєї, і покупок, відповідно, вимагає більше. При спробі розібратися, як же так, виявилося, що ти відвідуєш аж п’ять магазинів, щоб зібрати цілком звичайну продуктову корзину. Ніяких надмірностей, на зразок «паштету з ока африканського динозавра» або «поліролі для меблів з сліз єдинорога» у твоєму списку немає. Так навіщо ж ти це робиш?! Я купую все в одному, але досить великому супермаркеті, а найчастіше — просто замовляю в інтернеті доставку потрібних мені продуктів і самостійно купую тільки те, що необхідно проконтролювати (м’ясо, риба), або те, що може втратити форму або якість при доставці (ягоди, морозиво). Але ні, ти будеш страждати і нити.

Ти, Б., страждаєш від необхідності капітально прибирати щотижня. Ми живемо в одному домі, тому я знаю, який у нас курний район. Що може бути простіше, ніж, йдучи вранці на роботу, запустити робота-пилососа, щоб він зібрав хоча б видиму пил? Тоді на вихідних треба буде ретельно прибрати тільки важкодоступні кути житла. Але ти теж вибираєш страждати і нити.

Ти, Ст., прийшла в кіно за півгодини до початку сеансу, хороших квитків (високо і по центру) вже не було, ти купила погані, ще й втратила півгодини, праздно хитаючись в очікуванні сеансу. Що заважало тобі купити хороші квитки ще вчора увечері в інтернеті, лежачи у себе в ліжку, і витратити півгодини на щось приємне чи корисне? Не страждай тепер і не ний.

Ти, Р., мила Лялечка, і тобі доводиться скорочувати майже будь-які штани, джинси і модні нині спідниці-максі. Після кожної покупки нового одягу ти проходиш дикий квест з пошуком ниток потрібного кольору і товщини та подальшої болісної боротьби зі старої і неслухняною швейною машинкою. Я, як бачиш, теж не модельного росту і теж багато речей укорочую. У цих цілях я спокійно користуюся ательє на -1 поверсі будівлі, в якому ми з тобою разом працюємо вже не перший рік. Вранці віддаю річ — ввечері забираю, заощаджений на пошуку ниток і боротьбі з машинкою час проводжу з родиною. Але ти чомусь продовжуєш страждати і нити.

Люди, не задалбывайтесь. У всіх нас однакову кількість часу в добі. Просто перестаньте своє у себе красти.