КамАЗ – це Микола Валуєв у вітчизняному автомобілебудуванні. Знайомтеся на здоров’я!
Перше, що привертає увагу, – ось це різнобарв’я: каюсь, я спершу прийняв його за прапор ЛГБТ-руху.
До речі, будь-який поважаючий себе чарівний негідник з американського кіно знає, якими проводками потрібно чиркнути,
щоб викрасти тачку боса і врятувати світ. А я ось не знаю.
Якщо вже пішла мова про кіно, то ось ця штуковина стала прототипом одного з героїв «Трансформерів».
У миру – це всього лише КамАЗовский скелет.
Цей незворушний чоловік у кепці не збирається викручувати магнітолу – його робота полягає в тому,
щоб нічого не розсипалося по дорозі з Парижа в Дакар.
Ось так пізнається нескінченність. За всю історію завод випустив два ряди машин від Москви до Владивостока. Порахували, скільки?)
Працьовите серце вантажівки. КамАЗовский движок розрахований на 700 000 кілометрів і здатний прокатати до Місяця і назад.
Місцеві кардіологи постаралися на славу.
Ось у такий покришці ми з пацанами каталися влітку в селі.
Після пари сотень метрів в статусі білки в колесі кудись зникало пристрасне до цього бажання стати космонавтом.
Велика сталева креветка в своєму цеху стежить за тим, щоб робітники вчасно обідали й перебували в гарному настрої.
Дає згоду на те, щоб стати частиною автомобіля – тоді на її місце прибуває точно така ж.
Таке відчуття, що гільйотину винайшли не гуманні французи, а працівники заводу.
Насправді для цих голів життя тільки починається.
Скоро цей динозавр буде готовий. Порозкинув числами, я порахував: Сталін і Ленін прожили на двох приблизно стільки ж днів,
скільки Камазів сходить з конвеєра спільного підприємства “Ростехнології” і “Daimler” протягом року – 45 000.
Оригінальний матеріал
Ці та інші фоторепортажі дивіться на сайті Шлях.рф
