Дорогою чоловік!

Будь ласка, навчися як-небудь планувати час. Ну хоч трошки. Або отучись обіцяти «зробити сьогодні» — все одно знаходиться якась невідома фігня, яка тобі завадить.

Збираєшся у гості після роботи? Я не проти, серйозно, я тільки за! Але чому ти з ранку пообіцяв, що сьогодні (точно-точно сьогодні!) купиш по дорозі вітаміни, а зараз кажеш: «Упс, я ж не повз тієї аптеки піду»? Потрібних вітамінів ні другий тиждень. Сказав би з ранку, що буде не по дорозі — купила б сама, питання копійчаний, і гуляти ми з дитиною ходили повз районної аптеки.

Взяла собі банани, три штуки, і два авокадо — зробити сирний мус. Спеціально три, з запасом. І попередила, що взяла для певної мети. Використовувала по одній штуці того й іншого: всі відразу пускати в хід не можна, їм потроху, може зіпсуватися готовий продукт. Звичайно, коли через кілька днів прийшла черга другого авокадо, бананів раптово не виявилося. Тепер ти кажеш, що завтра з ранку (прямо до пів на дев’яту, так-так!) сходиш в магазин і принесеш. Хоча я попросила зайти зараз в цілодобовий, тому що сама встаю о сьомій, і до дев’яти повинна встигнути і поснідати, і переробити ще купу справ, поки не прокинувся дитина.

Де б знайти тоталізатор, щоб поставити на варіант «бананів до дев’ятої ранку в будинку не буде»? Може, магазин виявиться закритий, може, банани не сподобаються…

Поснідаю вівсянкою: я її теж поважаю. А замість кальцію вип’ю побільше молока.

Піду гуляти — сама все куплю. На ту саму тисячу рублів, яку ти мені обіцяв принести сьогодні ввечері. Так-так, звичайно.