Новини про плановане укладанні контракту на поставку 76 літаків Су-57 явно не припала до смаку багатьом американським військовим оглядачам. І справа тут, як дуже легко можна було б здогадатися, в ціні. Справа в тому, що газета «Коммерсантъ» з посиланням на джерела опублікувала інформацію, що вартість планованого до підписання на МАКС-2019 контракту складе «близько 170 млрд. руб.». Іншими словами, один Су-57 обійдеться нашим ВКЗ трохи дорожче, ніж в 2,23 млрд. руб., або 34,5 млн. дол. за поточним курсом.
Суть проблеми
Природно, подібна новина здатна підірвати інфопростір американської військової аналітики чистіше «кузькиній мами» Микити Сергійовича Хрущова. Тобто в той час, коли американський военпром, здобуваючи трудові перемоги, вперто б’ється над зниженням витрат на програму F-35 і клятвено обіцяє при великосерійному замовленні знизити ціну, все до якихось- ой-вей! – 85 млн. дол., росіяни будуть купувати літаки 5-го покоління за 34,5 млн. дол.?!
І адже, якщо вдуматися, то цифри в 34,5 млн. дол. за російську 85 млн. дол. за американський літаки не передають всієї комічності становища.
Справа в тому, що російський Су-57 – це важкий багатофункціональний винищувач завоювання панування в повітрі, здатний працювати і по наземним і морським цілям. А F-35, у всіх своїх трьох іпостасях, ніколи на таке не замахувався, по суті справи він орієнтований на функціонал більш легкого винищувача зразок F-16. Тобто Су-57 і F-35, звичайно, літаки 5-го покоління (хоча тут до F-35 є серйозні питання), але вони – представники різних класів багатофункціональних винищувачів, і при інших рівних умовах більш легкий F-35, звичайно ж, повинен бути дешевше Су-57 – значно дешевше. Не в рази, але не десятки відсотків. Між тим ми бачимо абсолютно зворотну картину – F-35 дорожче, причому саме в рази.
І ось, з урахуванням вищесказаного, вартість американського винищувача перевершує російський навіть не майже у 2,5 рази, а набагато серйозніше. Це і неприємно, і прикро, так і платники податків зрештою можуть почати задавати різні незручні питання.
І яка відповідь?
Американське видання The Drive вирішило списати все на помилку. Літак 5-го покоління за 34,5 млн. дол. неможливий, тому що цього не може бути ніколи. Адже це ж “менше, ніж передбачувана ціна Су-30МКК, який Росія продала Китаю майже два десятиліття назад”! А це означає, що джерела помиляються, щось наплутали або були не так зрозуміли. І насправді 170 млрд. руб. – це ціна не за всю партію з 76 літаків, а тільки за перші 16, ну а решта ВКЗ доведеться оплачувати додатково.
Висловивши таку гіпотезу, The Drive зайнялася підрахунками – якщо 170 млрд. руб. стоять тільки 16 літаків, то один Су-57 коштуватиме 10,6 млрд. руб., або більш ніж 164 млн. дол. Уфф! Це, на думку американських аналітиків, цілком достовірна величина – російський літак виявився майже вдвічі дорожче F-35. Ніякого приводу для паніки немає!
Що ж, давайте спробуємо оцінити, наскільки реалістична ціна в 170 млрд. крб. для партії з 76 Су-57.
Трошки порахуємо
За основу в наших розрахунках візьмемо п’ятирічний контракт на постачання 50 Су-35, ціну на які наше Міноборони погодив у січні 2016 р.
При цьому, за даними досить серйозних джерел («Вісті», блог bmpd і т. д.) вартість контракту склала понад 60 млрд. руб.». Звичайно, «понад 60 млрд. руб.» — вельми розпливчаста цифра, тому що трильйон, взагалі-то, теж понад 60 млрд. руб. Але все ж зазвичай під «понад 60 млрд. руб.» мається на увазі цифра від 60 до 70 млрд. руб. І ось, якщо вважати, що 50 Су-35 в результаті обійшлися нам в 70 млрд. руб., то виходить, що вартість одного винищувача цього типу в цінах січня 2016 р. склала 1,4 млрд. руб. Наскільки коректна ця ціна?
З одного боку, перший контракт, укладений ще у 2009 р., передбачав постачання 48 машин за 66 млрд. руб., тобто 1,375 млрд. руб. за літак. З тих пір пройшло багато часу і один економічна криза, так що експерти очікували зростання вартості партії в 50 літаків до 100 млрд. руб. Проте ціна на Су-35 майже не зросла – чому? Тут можливо кілька причин.
По-перше, за деякими даними, окупність проекту Су-35 наступала при виробництві 72 винищувачів, так що при подальшому збільшенні серії спрацьовував горезвісний «ефект масштабу», уменьшавший вартість виробу.
По-друге, в 2015 р. ми уклали експортний контракт на поставку Су-35 Китаю – безумовно, що на цьому заробив виробник, але не виключено, що військові, вирішивши, що дозвіл на експортні поставки і так вже надто «облагодіяли» завод, вирішили подзакрутить гайки на наступній партії.
Скільки коштував Су-35, якби контракт на зазначені 50 машин полягав сьогодні? З урахуванням інфляції – приблизно 1,6 млрд. руб.
Цікаво, що Су-30СМ коштував приблизно ті ж гроші – в 2015 р. зазначалося, що його середня вартість становить 1,5 млрд. руб. Правда, ходили чутки, що в новому контракті на поставку Су-30СМ, який може бути укладений наприкінці 2018 р., літак може подорожчати приблизно до 1,9 млрд. руб. Але підтвердження цих даних немає, і якщо згадати, що ціну на другу партію Су-35 тривалий час також прогнозували на рівні 2 млрд. руб. за штуку. Знову ж таки, йшли чутки про досить глибокої модифікації Су-30СМ з установкою на нього нового БРЭО і т. д., і хто знає, може бути за ціною близько 2 млрд. мова йшла про вдосконаленої версії?
Тепер повернемося до Су-57. Приблизна його вартість за контрактом – 2,23 млрд. руб., що на 39,8% дорожче, ніж у Су-35 за останнім контрактом, перерахованим в поточні ціни. А ще згадаймо, що виробник спочатку відстоював на 20% більш високу ціну.
Тобто з первісної пропозиції ОАК Су-57 повинен був коштувати орієнтовно 2,68 млрд. руб., або приблизно на 68% дорожче Су-35. З урахуванням того, що у цих літаків дуже багато спільного, таке зростання вартості виглядає цілком логічним і обгрунтованим.
Згадаймо, що американці розробляли літаки в логіці Су-35 – тобто брали стару «платформу» F-15 F-18 і осучаснювали її деякими новітніми технологіями, розробленими для винищувачів 5-го покоління, які тільки можна було на них застосувати. В результаті, подтянувшиеся до покоління 4++, літаки F-15SE Silent Eagle або F/A-18F «Advanced Super Hornet» виявилися набагато більш грізними бійцями, ніж їхні «предки», але і вартість їх впритул наближалася до вартості літаків 5-го покоління. Наприклад, ціна на «Сайлент Голок» вказувалася на рівні 100 млн. дол. Та й «Эдванст Хорнет», хоча вартість його автору невідома, навряд чи буде дешевий, адже цінник на останні модифікації «Супер Хорнета» вже наближалися до 60 млн. дол., а «Эдванст Хорнет» явно має стати відчутно дорожче.
Іншими словами, різниця в ціні між американськими літаками 4 + + і F-35 не занадто великий. Що ж до нашого авіапрому, то справа йде приблизно так.
Найімовірніше, «хотілки» виробника – це цінник близько 1,9 млрд. руб. за Су-35 і 2,68 млрд. руб. за Су-57, але в процесі «торгівлі» з Міноборони він виявився «обтиснутий» до 1,6 (1,4 млрд. у цінах початку 2016 р.) і 2,23 млрд. руб. відповідно. Ймовірно, ОАК надмірно стиснули за ціною, і належної їм за законом норми прибутку за ці машини наші авіабудівники не доберуть.
І який же висновок?
Швидше за все, справедлива ціна на Су-35, коли МО не переплачує, а завод отримує належну йому прибуток, коливається десь в проміжку 1,6-1,9 млрд. руб., а справедлива ціна на Су-57 – у проміжку 2,23-2,68 млрд. руб. тобто реальна ціна Су-57 дійсно цілком може бути в межах 34,5-41,5 млн. дол. Звичайно, остаточні крапки над «i» розставить підписаний контракт, але поки немає жодної причини вважати, що цінник на Су-57 для наших ВКЗ виявиться вище цих цифр.
А як же експортні контракти?
Тут все дуже просто. Експортна ціна Су-35 цілком може доходити до 100 млн. дол.. Але потрібно розуміти, що експортний контракт входить багато всього такого, що при постачанні в наші ВКС і у ВПС США проходить по інших статтях. Тобто там буде і обслуговування, і підготовка пілотів, і боєприпаси, а може бути і щось інше. І – найголовніше.
Ціну для наших літаків для ВКЗ визначає собівартість цих літаків. Саме так відбувається ціноутворення – виробник узгоджує з військовими представниками суми витрат на виробництво партії виробів» в кількості, згідно з контрактом, а потім накручує на ці витрати встановлену законом норму прибутку.
А ось ціну наших літаків на зовнішньому ринку визначають попит і пропозицію бойової техніки. І якщо співвідношення «ціна/якість» Су-35 таке, що він цілком може бути куплений за 80-100 млн. дол., то навіщо нам продавати його дешевше?
Але що ж сказав президент?
Багато веселощів в Інтернеті викликали слова Володимира Володимировича Путіна про те, що завдяки зниженню ціни Су-57 на 20% стало можливо купити не 16, а 76 таких бойових машин без збільшення вартості контракту. Це і не дивно – адже подібне арифметично неможливо. Однак давайте все ж процитуємо фразу Ст. Ст. Путіна дослівно:
«Програмою озброєнь до 2027 року планувалося закупити 16 таких літаків. Проаналізували вчора ситуацію, міністр [оборони Сергій Шойгу] доповів, в результаті проведеної роботи, в результаті того, що ми домовилися з промисловістю, промисловість фактично на 20% знизила вартість і літальних апаратів, і озброєння, у нас з’явилася можливість закупити набагато більше бойових машин цього класу і по суті нового покоління».
Зверніть увагу – знижена вартість не Су-57, а «літальних апаратів», під якими, взагалі-то, може розумітися не тільки Су-57, але і інші бойові і небойові літаки, які придбаваються ВКС. І ще – мова йде не тільки про літаки, але і про озброєнні. Тобто, насправді сталося наступне – С. До Шойгу вдалося знизити закупівельні ціни на ряд бойової техніки і озброєння (а не тільки на Су-57), в результаті чого Су-57 вдалося закупити більше, ніж планувалося. Тільки і всього. Просто Ст. Ст. Путін побудував фразу так, що вона допускає двояке тлумачення, а це, взагалі-то, може трапитися з кожним.
Автор:Андрій з Челябінська
