Нікіфорова Вікторія
Несподіваним елементом російської «м’якої сили» стали вітчизняні гопники. Культові герої, придумані кількома дотепними інтелектуалами, відразу підкорили серця західної публіки. Як виникла ця мода на Заході, хто є її головним провідником та розповсюджувачем – і як нам ставитися до такого явища?
У Росії хардбасс, сидіння на кортанах, насіння і треники «Адідас» вже давно вийшли з моди і викликають лише ностальгію. А ось на Заході субкультура російських гопників набирає популярність прискореними темпами.
Каньє Уест і Ріанна хизуються в худі та кепках з російськими написами, головний редактор Vogue Анна Вінтур піарить гопническую моду, найпопулярніший видеоблогер світу Pewdew Pie торгує мерчендайзом з нехорошими російськими словами, мільйони англійців і американців вчаться правильно сидіти «на кортах», танцювати хардбасс і лузати семки (Sunflower seeds – пояснює англомовна Вікіпедія). Субкультура вітчизняних гопників абсолютно несподівано пішла в західний світ і зачарувала музикантів, дизайнерів і простих громадян.
Спочатку це здається образливим до неможливості. Чому це російську культуру в світі представляють якісь неотесані персонажі з 90-х з усіма цими «Мобільник є? А якщо знайду?». А як же російський балет і російська космос?
Однак насправді історія з гопниками набагато складніше. Напівкримінальних і неосвічених пацанів з міських околиць запустили вірус у світову культуру кілька досвідчених інтелектуалів з пострадянського простору.
Як говорить в інтерв’ю журналу «Експерт» провідний спеціаліст з гопницької культури Дмитро Громов, співробітник Інституту етнології і антропології РАН, «злісний молодий чоловік, який хоче набити вам морду і віджати мобілу, в спортивному костюмі (найчастіше «Адідас»), з барсеткою в руці і голеною потилицею, який любить сидіти на карачках («на кортах»), семки гризе і говорить на деякому спеціальному мові – це міфологізований образ гопника, створений молодими і освіченими жителями інтернету».
Втім, до жителів інтернету був ще кращий російський режисер Олексій Балабанов, створив канонічний образ гопників у фільмі «Піжмурки». Трохи пізніше інтернет підірвали відеоролики дотепного коміка з ніком Boris, в яких він розповів про звички і звички «чіткого пацана» з російських міських околиць.
Одночасно мільйони російськомовних користувачів вломилися в світ онлайн-ігор з загадковим криком «suka-blyad!», який потрібно терміново розшифрувати і перевести на англійську. Сьогодні цей вислів на кирилиці красується на мільйонах футболок, кепок і толстовок.
У Росії гопота – напівкримінальні спільноти неосвіченої молоді з околиць – як раз в цей час йшли в небуття. Менша частина з них загинула в розборках. Переважна більшість пішли в армію, знайшли роботу і успішно социализировались. Часи «рівних пацанчиків» закінчилися, здавалося, разом з лихими дев’яностими.
І саме в цей час, на початку нульових, що йде натуру стали поетизувати хороші хлопчики з інтелігентних сімей. Модельєр з Тбілісі Демна Гваслия ввів у моду толстовки і кепки з лайливими написами. Сьогодні цей радянський грузин працює креативним директором модного будинку Balenciaga. Balenciaga випускає спеціальну колекцію дорогих кросівок в стилі гопників. Великою прихильницею цього взуття є така ікона стилю, як Мішель Обама.
Просунутий москвич Гоша Рубчинський в якості дизайнера випустив кілька модних колекцій в гопническом стилі – широкі спортивні штани, ланцюжки, кепки, кросівки, загальний цибулю типового пострадянського хулігана. Колекції отримали світове визнання.
Видеоблогер Boris – зірка пострадянського інтернет-простору – заробив мільйони переглядів своїми роликами з життя загадкових gopniks. У них він докладно описує прикид, манери і сленг гопників і з псевдоученым видом пояснює, як правильно сидіти на кортанах, лузати семки і наїжджати на лохів.
У травні 2010 року четверо молодих петербуржців підірвали інтернет танцем «Школа ковбаси». Ці інтелігенти пародіювали неабияк доставших їх пітерських гопників з їх безглуздими танцями. А ось західні користувачі взяли все це за чисту монету. Вони впевнилися в тому, що по просторах Росії дійсно бродять стада бритоголових хлопців у треніках «Адідас» і захоплено почали косплеїти їх екзотичний лайф-стайл.
Завдяки «Школі ковбаси» танець Hardbass стали танцювати спочатку у Східній, а потім і в Західній Європі. Європейські музиканти стали активно обігравати мотиви гопницької культури у своїх композиціях.
Іншим мемом, що отримав світову популярність в цей же час, виявився слоган з української комп’ютерної гри S. T. A. L. K. E. R. «Чікі-бріки – і в дамки». З тих пір будь-західний модник навчився вимовляти «Сһеекі-breeki», а також, з подачі Boris, розучив слова «Kompot» і «Pelmeni» і освоїв техніку Slav Squat – «слов’янського сидіння навпочіпки».
Так склалася парадоксальна ситуація, коли в Росії гопники стрімко вимирають як клас, а на Заході в них активно грають цілі покоління молоді. Чому до Європи зайшли саме гопники? Тому що там працює тільки те, що відповідає їх власним масовим уявленням про Росію. Російська, за визначенням, брутальний і агресивний, так що гопники ідеально вписалися в тренд. У такий же культурний тренд, до речі, потрапив і президент Путін – ще одна ікона нового російського стилю.
Окремо доставляє повна розкутість наших пацанів з околиць. Шокуюче відсутність політкоректності, нахабний сексизм, мачизм і інші неподобства – все це просто як бальзам на душу сучасної західної молоді, яку на батьківщині смикають і цензурують з усіх боків.
Свою роль грає і загадкова кирилиця, і дивно звучать російські слова.
Непогамовне цікавість англомовної молоді до російської мови вловив ще письменник Ентоні Берджесс. У своїй культовій книзі «Заводний апельсин» він змусив своїх героїв – молодих англійських бандюганів – висловлюватися на дивному жаргоні «надсате», що складається в основному з російських слів. Завдяки знаменитої екранізації Стенлі Кубрика, надсат увійшов у моду і вплинув на творчість багатьох кінематографістів і музикантів.
Ну і, звичайно, феномен Russian gopniks зобов’язаний своєю появою споконвічно російською дотепності та самоіронії. Саме численні ролики на Youtube з пародіями на гопників, їх танці, манери, сленг і харчові звички зробили їх образ вірусним в світовому інтернеті. Вже звідти його перейняли модельєри, музиканти, дизайнери.
Цікаво, що офіційні проекти з просування позитивного іміджу країни часто обертаються розчаруванням. Блискуче проведена сочинська Олімпіада викликала таке роздратування у західних «друзів і партнерів», що на всіх наступних змаганнях наших спортсменів нещадно гнобили, змушуючи спокутувати успіх 2014 року.
А ось суто неофіційні «гопники» проникли в інтернет-підсвідомість Заходу вірусним шляхом. Їх ніхто не нав’язував, їх ніхто не відстежував. В результаті всі західні ікони стилю намагаються наслідувати давно вимерлим «люберам» і масово носять вбрання, що вийшов у нас з моди років так десять–двадцять тому. Так парадоксально виглядає сьогодні «м’яка сила» Росії.
