мобільний зв'язок

Вечір. Торговий центр. Зайшла купити подарунок дитині друзів, вибрала — упс! Не працює термінал. Попросила почекати, оскільки готівкових грошей не вистачало.

Працюю в салоні стільникового звязку. Приміщення перероблена з колишньої квартири — як завжди буває, перші поверхи здані під офіси. Відповідно, вся лінія найближчих будинків — магазинчики, офіси, нотаріуси та інше.

Працював я в свій час у конторі, ремонтирующей техніку — займався лагодженням телефонів і плеєрів. Сидимо ми, чиним залізяки, тут залітає майстер, що сидить на приймання, хапає зі столу телефон і так само стрімко віддаляється.

Була готова підписатися під кожним словом в історії «Альо, це пральня?», поки автор не написав, що, отримавши дзвінок з невідомого номера на мобільний телефон, я повинна насамперед представитися.

— Скажіть, а у вас є у продажу телефони?— Є.— А де?— На вітрині.— Не бачу.— Ось перед вами.— Так це не телефони! Це фуфел. [CATS]Історії///мобільний звязок[/CATS] [CATS]Історії///покупці[/CATS]

Задолбали те, що в нашій країні завжди доводиться бути напоготові. Вушка на маківці, лише б не обдурили! У магазині за продуктами на полиці завжди лізеш подалі, тому що ближче до покупця кладуть несвіже.

А мене задовбали мама. Я шостий рік живу окремо від неї, знімаю квартиру. Нічого страшного за ці роки — такого, що я не змогла б самостійно залагодити, — ні разу не сталося.

Я продаю інтернет в торговому центрі. Приходить до мене хлопчина:— Можна придбати модем за 1900?— На жаль, модеми за 1900 закінчилися, але ви можете їх придбати...— Бл@#ь, починається Росія! — з цими словами він іде.А міг би дослухати і купити в магазині через пятдесят метрів на тих же умовах.

Задолбали те, що в нашій країні завжди доводиться бути напоготові. Вушка на маківці, лише б не обдурили! У магазині за продуктами на полиці завжди лізеш подалі, тому що ближче до покупця кладуть несвіже.

Працюю в стільниковому магазині. Розкрили вітрину, забрали кілька дорогих телефонів. Приїжджає поліція:— Цю вітрину розкрили?— Так.Один мент переводить погляд на іншу вітрину з телефонами і каже колезі:— Серьога, дивись, яка «Нокла» класна! Дівчина, покажіть, будь ласка.З іншого боку кричить ще один товариш у формі:— А ви приймаєте на баланс?

Хочете стати ідеальним абонентом стільникового звязку? Дотримуйтеся простих правил.Завжди приходьте в офіс оператора без паспорта. Навіщо засвідчувати вашу особистість? Це ж ви! Обовязково додайте, що зараз паспорт нікому не потрібен, а минулого тижня ви зняли велику суму зі свого рахунку в банку без будь-яких документів.

Мене задовбали крикуни. Сидимо в кабінеті, працюємо. Влітає він — крикун. З стільниковим в півметра від вуха (мабуть, руки не згинаються під потрібним кутом), він щось кричить у трубку Василю Івановичу, відповіді не чує, сто разів перепитує.

Історично так склалося, що за океаном люди звикли користуватися автовідповідачами. Одна людина надиктовує в тишу трубки сімейні новини або, скажімо, любовне послання, а інший, приходячи з роботи, включає відтворення і під звуки знайомих (або не дуже) голосів відкриває холодильник.

Я перестану «класти на телефон» тільки після того, як ви отучитесь пропонувати флешки на 512 МБ замість 1 ГБ, мотивуючи це тим, що 512 більше 1. [CATS]Історії///мобільний звязок[/CATS]

Працюю в салоні мобільного звязку. Клієнти в більшості своїй — просто чудо. Заходить нещодавно чоловік, довго дивиться на вітрину з гарнітурами для телефонів, де стоїть великий цінник «Гарнітура в асортименті — 200 р.», після чого підходить до нас і питає:— А навушники ось ці по 200 рублів на «Нокію» у вас скільки?— Триста, — недовго думаючи, відповідає колега.Інший клієнт, досконально вивчивши весь асортимент від домашніх дротових телефонів до брелків, підходить до мене з питанням:— Дівчина, батарейки є?— Які саме?— До телефону.— Є.— А мого?— А який у вас?— А я не знаю, він у мене вдома!Вирішила, що це було тактовне запрошення в гості.

Працювала один час в салоні стільникового звязку. У договорі про підключенні клієнт повинен поставити підпис і розшифрувати її, тобто написати прізвище та ініціали.

Працюю в салоні стільникового звязку. Ми продаємо не тільки нову, але і вживану техніку, яку скуповуємо у населення. Приколи суцільно і поруч!Мужик довго роздивляється USB-модеми.— А які у вас є флешки для інтернету?Приходить дядько, приносить старий «сіменс», ми оцінюємо вартість.

Закінчення одного з робочих днів у центрі продажу та обслуговування абонентів великого CDMA-оператора. У порожній магазин, в якому сумує пару менеджерів, заходить пристойно одягнений чоловік і відразу прямує до мене з фразою:— Здрастуйте! Я ваш абонемент.— В спортзал або в сауну?— Гм...

Салон звязку. Мій перший робочий день після відпустки. Заходить дід:— Акумулятори є?— Так, вам потрібен?— На TELE2 потрібен.— На який апарат акумулятор потрібен?— (настільки ж упевнено) На TELE2.Повозившись в кишені, дід простягає мені...

Працюю в колл-центрі одного оператора звязку. Дзвінок:— Здрастуйте, а скільки разів потрібно натиснути «0», щоб до вас потрапити?— А скільки разів ви зараз натиснули?— Чотири.— Чим ще можу вам допомогти?— Ні, дякую.