Нові дослідження показують, що на початку своєї історії Марс міг приховувати величезний океан, розмір якого можна порівняти з Північним Льодовитим океаном Землі. Відкриття посилює все більше доказів того, що Червона планета колись була набагато більш придатною для життя, ніж зараз, піднімаючи ключові питання про потенційне існування життя в минулому.
Геологічні докази марсіанських каньйонів
Вчені проаналізували зображення високої роздільної здатності з орбітального апарату ESA ExoMars Trace Gas Orbiter, Mars Express і NASA Mars Reconnaissance Orbiter, щоб вивчити геологічні утворення в системі каньйонів Valles Marineris. Зокрема, увага була зосереджена на відкладеннях гірських порід у Coprates Hasma, 620-мильному відрізку більшого каньйону.
Ці відкладення дуже нагадують стародавні річкові дельти, знайдені на Землі: віялоподібні структури утворилися там, де річки впадають у великі водойми. Незважаючи на те, що вони частково вкриті вітровими дюнами, оригінальна форма цих дельт все ще помітна.
Сполучене узбережжя та час походження
Ключовий висновок полягає в тому, що всі виявлені поклади гірських порід знаходяться на постійній висоті – від 3650 до 3750 метрів нижче навколишньої території. Це вказує на єдину берегову лінію в північній низовині та Valles Marineris. Крім того, аналіз показує, що ці утворення датуються приблизно 3,37 мільярда років тому.
«Разом ці інструменти діють як геологічна машина часу», — пояснив провідний автор дослідження Ігнаціус Аргадесті з Бернського університету, наголошуючи на важливості аналізу даних за допомогою кількох зондів.
Наслідки для населеності Марса
Ці нові докази підтверджують ідею про те, що колись на Марсі була стабільна поверхнева вода протягом тривалого часу. Замість ізольованих озер вода може утворювати взаємопов’язані системи, що простягаються на величезні відстані, значно підвищуючи потенціал для появи та еволюції життя.
«Найважливішим наслідком є те, що Марс міг підтримувати стабільну поверхневу воду в планетарному масштабі протягом більш тривалого періоду часу, ніж вважалося раніше», — сказав Аргадесті.
Попередні дослідження припускали існування стародавніх марсіанських океанів, але це дослідження надає нову лінію геологічних доказів, щоб уточнити наше розуміння того, де могла бути берегова лінія та наскільки високо піднялася вода.
Майбутні дослідження
Команда планує проаналізувати склад стародавніх марсіанських ґрунтів, щоб краще зрозуміти ступінь водної ерозії на планеті. Це допоможе уточнити наше розуміння минулого Червоної планети і, можливо, відкриє нові підказки про її придатність для життя.
Відкриття потенційного стародавнього океану на Марсі є важливим кроком до розуміння минулого планети та оцінки її потенціалу для минулого життя. Ці відкриття підкреслюють динамічний характер еволюції планет і важливість продовження досліджень.
