Сурогатне материнство: ціна чужого щастя для психічного здоров’я?

Сурогатне материнство-явище, яке стрімко набирає обертів в сучасному світі. Технології репродуктивної медицини відкрили нові можливості для людей, які мріють про дитину, але не мають можливості виносити і народити його самостійно. Ринок сурогатного материнства оцінюється в мільярди доларів і, за прогнозами, продовжить зростати. Однак, за глянсовою картинкою чужого щастя і реалізації мрії ховаються питання, які вимагають серйозного осмислення, особливо в контексті психічного здоров’я сурогатних матерів.

Нещодавнє дослідження, проведене в Онтаріо, Канада, пролило світло на потенційні ризики для психічного здоров’я жінок, які погоджуються виносити дитину для інших. Дослідники виявили, що сурогатні матері мають підвищений ризик розвитку нових психічних захворювань, таких як тривожні розлади, розлади настрою, самопошкодження і навіть психози, порівняно з жінками, які виношують власних дітей або використовують ЕКО для зачаття. Цей факт не може бути проігнорований. Ми повинні чесно поглянути на цю сферу і визнати, що сурогатне материнство – це не тільки благо для нужденних в дитині, але і потенційне навантаження на психіку жінки, яка бере на себе цю відповідальність.

Я, як людина, що працює в сфері психологічного консультування, не можу не бачити тут серйозну проблему. Часто ми зосереджуємось на добробуті майбутньої дитини та батьків, які її чекають, але забуваємо про жінку, яка насправді забезпечує цю можливість. Її психічне здоров’я-це не другорядне питання, а критично важливий фактор.

Чому сурогатне материнство може бути травматичним?

Що ж робить сурогатне материнство таким потенційно травматичним? Я бачу тут кілька ключових факторів:

  • Розлука з дитиною:Це, мабуть, найбільш очевидний і болючий аспект. Жінка виношує дитину, прив’язується до нього, відчуває все ті ж фізіологічні та емоційні зміни, що і при вагітності з власною дитиною, а потім розлучається з ним. Це може викликати почуття втрати, горе, депресію та тривогу. Хоча сурогатні матері часто усвідомлюють, що віддають дитину іншим батькам, це не скасовує емоційного зв’язку, яка формується в процесі виношування. Дослідження навіть припускає, що це горе може бути подібним до того, що відчувають батьки, які віддають дитину на усиновлення або прийомну сім’ю.
  • Складність емоційного відпускання:Навіть якщо жінка заздалегідь знає, що віддасть дитину, процес відпускання може бути набагато складніше, ніж вона передбачала. Фізіологічні зміни, пов’язані з вагітністю, впливають на гормональний фон, що може посилювати емоційну реакцію на розставання. Крім того, Соціальні та культурні фактори можуть відігравати певну роль: громадська думка про сурогатне материнство не завжди однозначно позитивна, і жінка може відчувати себе незрозумілою або засудженою.
  • Недостатня психологічна підготовка та підтримка:Як показує дослідження, навіть незважаючи на те, що в Канаді потенційні сурогатні матері проходять психологічне обстеження, у 19% з них був документально підтверджений діагноз психічного захворювання до вагітності. Це говорить про те, що існуючі процедури скринінгу можуть бути недостатніми. Крім того, часто відсутня адекватна підтримка після пологів. Дослідження підкреслює необхідність продовження підтримки більше двох років після народження дитини, що є абсолютно виправданим.
  • Зовнішній тиск і очікування:Сурогатна мати може відчувати тиск з боку батьків дитини, які очікують від неї певної поведінки та емоційної віддачі. Вона також може відчувати тиск з боку сім’ї та друзів, які можуть не розуміти її рішення. Все це може посилити стрес і тривогу.
  • Потенційна невирішена особиста історія:Деякі жінки вибирають сурогатне материнство, щоб заповнити порожнечу у своєму житті, впоратися з особистими проблемами або отримати фінансову вигоду. Однак, якщо ці проблеми не вирішені, сурогатне материнство може стати лише тимчасовим полегшенням, яке в кінцевому підсумку призведе до ще більшого емоційного напруження.

Що потрібно змінити?

Щоб зменшити ризики для психічного здоров’я сурогатних матерів, необхідно внести ряд змін:

  • Посилити процедури психологічного скринінгу:Необхідно проводити більш ретельне психологічне обстеження потенційних сурогатних матерів, щоб виявляти не тільки існуючі психічні захворювання, а й фактори ризику розвитку нових. Це повинно включати в себе оцінку особистої історії, мотивації, готовності до розставання з дитиною і наявності соціальної підтримки.
  • Забезпечити комплексну психологічну підтримку:Сурогатним матерям повинна бути надана комплексна психологічна підтримка на всіх етапах процесу – від підготовки до вагітності до післяпологового періоду. Це повинно включати індивідуальне консультування, групові заняття та доступ до кризових служб. Необхідно навчати фахівців, що працюють з сурогатними матерями, особливостям цієї сфери.
  • Забезпечити прозорість та інформовану згоду:Потенційні сурогатні матері повинні бути повністю поінформовані про ризики та переваги сурогатного материнства, а також про можливі наслідки для їх психічного здоров’я. Вони повинні мати можливість задавати питання та отримувати чесні відповіді. Процедура отримання згоди повинна бути максимально прозорою і зрозумілою.
  • Підтримувати зв’язок між сурогатною матір’ю та дитиною (якщо це можливо та бажано):У деяких випадках може бути корисно підтримувати зв’язок між сурогатною матір’ю та дитиною (за згодою батьків дитини). Це може допомогти сурогатній матері впоратися з почуттям втрати і відчути себе залученою в життя дитини. Однак, це повинно бути зроблено з урахуванням інтересів дитини і за згодою батьків.
  • Створити сприятливе суспільне середовище:Необхідно змінити громадську думку про сурогатне материнство і визнати внесок сурогатних матерів у реалізацію мрії про дитину для інших людей. Важливо підтримувати сурогатних матерів і створювати для них сприятливе соціальне середовище.

Укладення

Сурогатне материнство-це складний і багатогранний феномен, який вимагає серйозного осмислення. Ми повинні визнати, що за глянцевою картинкою чужого щастя ховаються потенційні ризики для психічного здоров’я сурогатних матерів. Необхідно посилити процедури психологічного скринінгу, забезпечити комплексну психологічну підтримку і створити сприятливе суспільне середовище. Тільки так ми зможемо забезпечити благополуччя всіх учасників цього процесу-майбутніх батьків, сурогатних матерів і, звичайно ж, самих дітей.

Не можна забувати, що здоров’я і благополуччя сурогатної матері – це не просто етичне питання, а й фактор, що впливає на успішність всієї процедури. Здорова і емоційно стабільна сурогатна мати-це запорука здорової вагітності і благополучного пологів. Саме тому інвестиції в психологічне здоров’я сурогатних матерів – це інвестиції в майбутнє.