Мене задовбали адепти культу Великої Аватарки.
З подругою робимо цікавий фотопроект (подруга фотограф, я модель): є сюжет, над проектом працює кілька професіоналів. Результат — картинка! Фотографії хоч прямо зараз на обкладинку. Але ми робили для душі, тому викладаємо все це ще й синю соцмережа, на радість всім. І тут же з’являється коментар:
— Яка краса! Терміново на аву!
Мені випала нагода відпочити в Європі. Подруга просить надіслати фото на тлі чогось «великого і красивого». Мені не шкода, надсилаю фото себе на тлі нічного міста. Коментар:
— Клас! На аву став швидко!
Я розумію, що всім хочеться, щоб їх візитні фото, чи то пак «ава», виглядав презентабельно і привабливо. Але до чого ці пусті потуги «подивіться, а я буваю за кордоном» або «подивіться, ось я стою у білому пальто красива, тому що фотостудія, а ти і далі роби фото на витягнутій руці»? До чого цей випендрьож? Так, якщо фото вдале, його і правда можна поставити на аватарку. Але чому у багатьох оцінка красивою фотографії звелася лише до того, чи можна її поставити на аву?
