У мене своєрідне хобі: я скачую з інтернету картинки, роздруковую і розфарбую. Що ж поробиш: самій намалювати дуже складно, але розфарбувати — на раз-два.
— Ой, а ти намалювала картинку?
Ні, магією завдала. Намагаюся пояснити.
— А, так ти просто розфарбовувати? Ну, плагиатчица…
Я завжди попереджаю перед викладенням на сайти або посилкою в журнал, що ці малюнки мною тільки розфарбовані.
Наступними за частотою йдуть репліки:
— Тобі шо, п’ять років?
Товариші! Правильно розфарбувати малюнок — це, між іншим, дуже складно.
— ЗлоЕкшн ка!
За такі висловлювання я б’ю відразу, не дивлячись на підлогу. Хіба що дітям прощаю — і то тому, що самі дітки заявляють таке, тільки науськанные батьками.
— Ваня (Саша, Маша, Петя), йдіть до тітки, вона вам дасть свої розмальовки помалювати!
Ні, не дам, бо це буде викинутий даремно малюнок, а я свої роботи ціную.
Ставитеся терпиміше до хобі інших. Задовбали.
