Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив дивовижне зображення планетарної туманності, яка отримала назву Туманність Червоний Павук. Хоча назва може ввести в оману, ця структура не пов’язана з планетами, а є залишками вмираючої зірки, що залишає за собою вражаючий газовий слід.
Що таке планетарні туманності?
Назва «планетарна туманність» — це історична назва, яка виникла через те, що ранні астрономи вважали ці об’єкти схожими на планети. Насправді це останки зірок, які віджили свій вік. Коли зірка стає червоним гігантом, її зовнішні шари починають відшаровуватися, залишаючи позаду ядро та створюючи газоподібні структури.
Туманність Червоний павук
Телескоп Webb зняв дивовижну структуру на прізвисько «Червоний павук». Цей об’єкт являє собою розпечений газ і пил, що випромінює інфрачервоне випромінювання. Цікаво, що на знімку видно дві ніжки туманності, кожна з яких має довжину три світлових роки – приблизно така відстань від Землі до найближчої зірки.
Як працюють телескопи
Важливо розуміти, що зображення, які ми бачимо, не завжди відповідають точним кольорам. Телескоп Webb виявляє інфрачервоне світло, випромінюване різними частинами об’єктів. Потім астрономи створюють зображення, використовуючи ці дані та додаючи кольори, щоб виділити різні області.
Таємниця подвійної зірки
Центральна частина туманності приховує цікаву деталь: там може бути друга зірка-компаньйон, яку неможливо розрізнити на цьому знімку. Своєрідна форма пісочного годинника туманності вказує на можливу присутність подвійної зірки.
Секрет заліза і водню
Колір туманності пов’язаний з її складом. Атоми заліза, які втратили або отримали електрони, випромінюють червоне світло, тоді як молекули водню випромінюють синє світло.
Зоряний фон
Не менш цікава деталізація фону зірок. Завдяки особливостям шестикутного дзеркала телескопа вони отримали характерні вісім променів, що є своєрідною «фірмою» приладу.
Значення відкриття
Це зображення демонструє не лише наукову цінність телескопа Webb, а й його естетичну цінність. Планетарні туманності – дивовижні об’єкти, які поєднують наукову цінність і естетичну красу. Вони нагадують про вічний цикл зоряної еволюції, коли кожна зірка зрештою перетворюється на такі структури, залишаючи за собою слід у космосі.
Це відкриття нагадує нам, що космос — це не лише світи та планети, а й місця трансформації та еволюції, де кожна зірка пише власну історію, залишаючи за собою унікальний слід у нескінченній тканині Всесвіту.
