«Якщо спиратися на історію і повертатися в кошлаті роки, то тут можна наковырять стільки таємниць, що мало не здасться», – вважає бронзовий призер Олімпійських ігор Андрій Ніколішин. Тому ми не будемо згадувати поразки Росії від фінів у півфіналах ЧС-2016 у Москві (1:3) і ЧС-2011 у Братиславі (0:3), а також у чвертьфіналі ОІ-2014 в Сочі (1:3). Тому що і перемог у плей-офф у росіян над сусідами предостатньо, в тому числі і у фіналі ЧС-2014 в Мінську (5:2).
Нова зустріч старих суперників змушує звернутися до банальностям, але це дійсно так: Росія виступає в ролі прекрасного лебедя, в той час, як фіни виглядають гидким каченям. Підопічні Іллі Воробйова йдуть впевненою переможною ходою, не поступившись ще жодного разу. Хлопці колишнього тренера СКА Юки Ялонена примудрилися програти США і Німеччини. Двом командам, яких на чемпіонаті світу вже немає.
Не має сенсу навіть скрупульозно аналізувати склади, визначаючи, в якій з ліній фіни сильніше росіян. Таких просто немає. Групову стадію турніру Росія пішла з показниками закинутих і пропущених шайб +29, Фінляндія – +11. У чвертьфіналах росіяни обіграли США (4:3), яким фіни, як ми вже говорили поступилися, а самі уродженці суомі лише за півтори хвилини до кінця третього періоду зуміли перевести зустріч зі Швецією в овертайм. Зі Швецією, нехай і чинним чемпіоном світу, але тією самою командою, якій ми закинули 6 шайб за один період.
У складі Фінляндії всього два (!) представника НХЛ, п’ять чоловік з КХЛ, решта грають в Європі. Росіяни ж завдяки раннього вильоту з Кубка Стенлі «Тампи» і «Вашингтона» дозволили собі привезти до Братислави зірковий склад. Саме в столиці Словаччини і відбудеться півфінал. А фіни все це час грали в Кошице, тому їм тепер доведеться нехай і не дуже тривалий, але все ж переїзд в нове місто, на нову арену зі своїми особливостями льоду. Безумовний плюс для Росії. Уникнути провалів після швидких атак, часто що обертаються відповідними контратаками суперників – і справа в капелюсі.
Фінляндія в своєму нинішньому не самому зірковому складі вже стрибнула вище голови. Підопічних Ялонена це, безумовно, розкріпачить. Але амбіції росіян не обмежуються півфіналом. Микита Кучеров, який провів шикарний регулярний сезон в «Тампі», але вилетів вже в першому раунді Кубка Стенлі, мріє про перемогу. Про те ж самому думає та Андрій Василевський, як і раніше претендує на звання найкращого воротаря НХЛ минулого сезону. Якщо він стане чемпіоном світу, це вплине на підсумковий вибір. Микита Гусєв програв у фіналі Західної конференції Кубка Гагаріна зі СКА, а приїхавши в «Вегас», не отримав шансу вже в цьому сезоні показати свій рівень. І він жадає перемоги.
Як і Євген Малкін з Олександром Овечкіним і Іллею Ковальчуком. Кожен з цього зоряного складу , незважаючи на свій статус, голодний до перемоги саме тут і зараз. Бути не тільки голеадором, але і робочою конячкою, в тому числі, кидаючись під шайби біля своїх воріт. У цьому і криється секрет успіху. Шведам і американцям на певних відрізках ігор вдавалося створювати підопічним Воробйова проблеми. Але запас міцності і рівень хокеїстів такий, що нерозв’язних завдань перед Росією поки ніхто так і не зміг. Не виглядає такою командою і Фінляндія.
