День видався в нашому невеликому книжковому завантажений. Швидко бігаю туди-сюди — і тут відловлює мене бабуся.
— А у вас є листівки з марками?
— Ні, нема, — ввічливо відповідаю я. — Марками торгує лише пошта.
— А… — задумливо вивчаючи поглядом повний стіл листівок, каже бабуся. — А я подумала, що у вас марки повинні бути, ну, на листівках.
— Ні. Марками торгує лише пошта. У нас просто листівки.
— Ага. Тобто немає… І листівки теж все без марок?
Вдих. Видих.
— Без. Марками торгує лише пошта. У нас немає.
— Тобто у вас немає листівок з марками, так? А де купити?
Йду на склад у тверЕкшн впевненості, що треба припиняти вчити іноземні мови. Може, сама того не знаючи, я раптом починаю говорити не по-російськи?
