По сибірських річках можна буде літати
В ЦАГІ розробляється унікальне транспортний засіб – гібрид судна на повітряній подушці, балонетного гідролітака і экраноплана. Ідея, безперечно, здорова: таке судно в змозі забезпечити цілорічне рух по магістральних річках, яких у віддалених регіонах країни більше, ніж пристойних доріг.
У справу підуть і всі селищні, районні злітно-посадкові смуги, як грунтові, так і асфальтові або бетонні, благо переважна кількість місцевого населення, що живе уздовж річок.
Як кажуть розробники, робота над новим проектом почалася з аналітики: який з типів амфібійних апаратів найбільш придатний для заданих умов цілорічної експлуатації. Вибір припав на екраноплан з шасі на повітряній подушці. Планується створення цілої лінійки таких судів різної місткості, на 20, 50 і 100 пасажирів, а також двомісного навчально-тренувального прототипу. Можливо, що двомісна машина дасть початок розробці індивідуального экранотранспорта, на який напевно буде попит. Однак розробники вголос про це не говорять.
“Фішка конструкції – шасі з двох розташованих уздовж фюзеляжу надувних балонів, носового фартуха і кормового отклоняемого щитка”
Фішка пропонованої конструкції – шасі, що складається з двох розташованих уздовж фюзеляжу надувних балонів, носового огорожі у вигляді фартуха і кормового отклоняемого щитка. Тобто в такому вигляді апарат може спокійно пересуватися в режимі СВП, керуючись повітряними рулями, причому як по воді, так і на рівній твердій поверхні. Крило малого подовження з поплавками на кінцях консолей, мають гідродинамічні обводи, забезпечить остійність при зльоті та посадці.
Поки планується два циклу експериментальних досліджень: в аеродинамічній трубі і дослідному басейні, для отримання відповідно аеродинамічних та гідродинамічних характеристик моделі літального апарату на режимах зльоту–посадки і руху поблизу екрана. Випробування будуть проводитися як з діючої нагнітальній установкою, так і без неї, а також з працюючими і не працюють рушіями.
За даними ЦАГІ, основний варіант повітряного судна розраховується на 20 пасажирів. Його довжина складе близько 20 метрів, розмах крила 11 метрів, вага 10 тонн. Для комфортного розміщення пасажирів або лежачих місць в санітарному варіанті оптимальної визнана прямокутна форма перерізу фюзеляжу. Швидкість экраноплана в інтересах безпеки не буде перевищувати 200 км/ч.
Проблема транспортного сполучення в Сибіру, на Крайній Півночі і Далекому Сході обговорюється з тих пір, як вона виникла, тобто з розвалу Союзу. І в кращі часи СРСР повідомлення було щось ще, але воно все-таки було – старалися і мала авіація, і річковий флот, подекуди регулярно курсували навіть гусеничні всюдиходи. З тієї пори маємо тільки красиві історії про те, як там буде шоколадно, коли створять черговий диво-літак або цепеллин широкого застосування. Дуже хочеться вірити, що проект, про який йдеться, не поповнить Збірку сибірських казок XXI століття», а стане реальністю. Всі передумови є.
Арсеній Гришин
