розваги

Дозвольте представитися: баба-стерва, яка робить все, щоб її чоловік не спілкувався з друзями. Тут треба уточнити: з деякими з них. З веселою компашкою невдах, головними досягненнями яких є новий рівень персонажа в грі та кількість випитого на черговому флете.

Я гейм-дизайнер, спеціалізуюся на безкоштовних онлайн-іграх. Так-так, з тих, рекламу яких ви напевно бачили на банері ліворуч. Скільки лайна виливається на такі ігри! Але давайте розберемося по порядку.Для початку — умовно-безкоштовність.

Я вишиваю хрестиком. Роблю це скрізь, де доведеться хоча б на півгодини всістися: у черзі до лікаря, на роботі у вільну хвилинку, що залишилася від обіду, іноді навіть у громадському транспорті.

Я працюю в тирі в одному з розважальних парків Москви. Підходять дві дівчини і хлопець; хлопець починає стріляти, а одна з дівчат питає:— А чим гвинтівка стріляє?— Цукерками! (Кулі і правда схожі на різнокольорові цукерки: невеликі, трохи витягнутої форми — як льодяники.)— Вау, які ви щедрі! А можна мені парочку просто так?— Так, беріть.Дівчина віддає пару подрузі, а решта закидає собі в рот.— Не здумайте їх є! — кричу я.— А чого ви обманюєте? — з кислим виразом обличчя випльовує кулі дівчина.

Я працюю в крупній аналітичної компанії. У мене дві вищі освіти. Я знаю англійську, французьку та італійську, зараз освоюю японський. Думаєте, я хочу показати, що я дуже розумна? Зараз багато хто зрозуміє, що це не так.Справа в тому, що я дуже люблю читати.

Ох, скільки копій вже було зламано в суперечках про сучасне кіно і ролі жінок у ньому. Ось і чергова войовниця волає до спокійного обговорення фільмів, але при цьому використовує аргументи, до кіно не мають ніякого відношення.

Останнім часом, думаю, кожен щодня стикається з поняттям «мейнстрім». Не раз я чула фразу на кшталт: «Що, слухаєш цю групу (читаєш цю книгу, одягаєшся так-то)? Фу, мейнстрім!» І знаєте, якщо послухати цих «експертів», які тільки й можуть, що лежати на диванах з ноутбуками і судити про те, що круто, а що ні, що популярно, а що ні, простіше вистрибнути у вікно.

У нашому місті є клуб реконструкторів. У літній час на мало-мальськи знаменні дати зразок дня народження Пушкіна учасники клубу надягають історичні костюми і гуляють по місту, служачи йому живим прикрасою.Дивно, але ніхто з перехожих не запитує, навіщо ми це робимо.

Поїзд стоїть. Машиністові кажуть: — Чому не рушаєш з місця? А той у відповідь: — Вагони стоять — і я стою. Паровоз відображає стан вагонів. Але так можна простояти до нескінченності.

Новий рік — це свято. Родинне свято. І я б дуже хотіла його провести з сімєю, але традиція новорічного жора псує все на корню.31 числа дуже хотілося б піти на вулицю з дітьми, пограти в сніжки, покататися з гірки.