Люди подорожували і відкривали нові землі по-всякому. Пішки, на човнах, на конях, на автомобілях, на санях і так далі. І дуже рідко для таких цілей використовувався велосипед. Одно-дводенні прогулянки на двоколісному транспорті, звичайно, не в рахунок.
Одним з таких мандрівників на велосипеді був наш співвітчизник — Гліб Леонтійович Травін. Але не просто мандрівником, а унікумом, після тривалої підготовки здійснили дивовижну подорож на велосипеді по просторах Радянського Союзу.
Народився Гліб Травін в 1902 році, в Псковському повіті. Батько його був із селян, проте опанував професію червонодеревника і вже в Пскові став добре заробляти своїм ремеслом.
Сам же Гліб з дитинства багато читав, вивчав природу і секрети виживання в ній, а після служби в армії опинився в Петропавловську-Камчатському, влаштувавшись там на роботу електриком. Тут йому і прийшла ідея зробити тривалу подорож на велосипеді, дуже складне і небезпечне.
Гліб Травін
У 1928 році Травін висунувся в шлях з Петропавловська-Камчатського. Але звідти він їхав не на велосипеді, а плив до Владивостока пароплавами. Вже зі столиці Примор’я Гліб і почав свій шлях, через роки перетворився на легенду.
Він проїхав на велосипеді по Далекому Сходу, потім по Сибіру, Середньої Азії, Кавказу, після цього попрямував до Мурманску. З цього заполярного міста безстрашний мандрівник взяв курс на мис Дежнєва, тобто поїхав по Арктиці в бік Камчатки.
У підсумку через три роки після старту Гліб Травін повернувся додому, в Петропавловськ-Камчатський.
Взагалі, коли ентузіасти почали збирати матеріали про цікаву подорож Травіна, з’ясувалося, що спочатку в це небезпечне захід повинні були відправитися три людини, і Травін — один з них. Але після тривалих роздумів попутники у Гліба пропали (кажуть, у них з’явилися зовсім невідкладні справи), і він поїхав на своєму двоколісному коні» один.
Гліб Травін на своєму велосипеді
Цікаво, що Травін висунувся в дорогу на закордонному велосипеді фірми «Принцетон», який тоді (період непу) можна було порівняно легко придбати після попереднього замовлення у Владивостоці. Тут же, у Владивостоці, Травін отримував для своєї подорожі паспорт-реєстратор. А взагалі таких документів приготували три, але в результаті, як вже згадувалося, Гліб поїхав один.
Саме завдяки паспортом-реєстратора, в якому з’явилося 270 відміток, ми і знаємо про незвичайний маршруті Гліба Травіна. Відеокамер тоді не було, а фотографічний апарат мандрівник, ясна річ, тягнути з собою не став.
Паспорт дозволив відновити хронологію подорожі, і з нього виходить, що Травін проїхав близько 80 000 кілометрів за три роки. Однак ця цифра викликає сумніви — чи можна проїжджати більше 70 км щодня протягом трьох років. То з термінами тут щось не те, то з відстанню. Цей кілометраж довго кочував зі статті в статтю і, звичайно ж, справляв величезне враження на читачів, особливо молодих.
Травін в 1930-е рр.
Найбільш небезпечною ділянкою подорожі стала Арктика. Тут Травін, крім велосипеда, пересувався на оленячих упряжках, а пару разів йому навіть доводилося перепливати через ополонки з крижаною водою.
В Арктиці мандрівник частенько топал пішки, тому що навколо було багато снігу. Звичайно, можна було йти на лід, але все-таки це видавалося вельми небезпечним.
Спочатку велосипедист сподівався використовувати лижі, на які встановлювався велосипед. Однак ефект від цього виходив непомітний, і доводилося тягнути велосипед на лижах позаду себе, тому що їхати на ньому ніяк не виходило.
Для збереження еластичності велосипедних камер мандрівник підкачувати в них гліцерин.
Маршрут подорожі легендарного велосипедиста
На Крайній Півночі Травін сильно голодував, кілька разів примерзал до льоду, навіть тонув з велосипедом. І пару раз буквально бився з білими ведмедями.
Найнеприємніше, що сталося з Глібом — це втрата двох пальців на ногах. У нього сталося обмороження, і щоб не почалася гангрена, Травін самостійно видалив собі ці два пальця.
У підсумку велика подорож Травіна закінчилося відносно благополучно. Йому вдалося повернутися додому, зібравши велику кількість матеріалу про СРСР і отримавши безцінний досвід виживання людини в суворих умовах Заполяр’я.
Досвід цей згодився Р. Травіну пізніше, коли він став популяризатором спорту серед молоді, а під час Великої Вітчизняної війни викладав військову справу в Камчатському морському технікумі.
Помер Гліб Травін в 1979 році, проживши 77 років. Сталося це у Пскові. Там же, в обласному краєзнавчому музеї, перебувають і деякі особисті речі відважного мандрівника.
5 4 3 2 1
Проголосували 4 людини
4
0
0
0
0
