Адвокат президента США Дональда Трампа бичує у твіттері президента України Володимира Зеленського і натякає на те, що пора б заарештувати олігарха Коломойського. З урахуванням того, що особистий адвокат Трампа, впливовий республіканець Руді Джуліані, має репутацію «політичного бульдога», який завжди доводить до кінця найбільш «чутливі» доручення свого шефа, можна сміливо ставити на те, що майбутні відносини між адміністрацією Трампа та адміністрацією Зеленського будуть далеко не самими приємними і конструктивними.
З точки зору Джуліані, Зеленський винен в декількох гріхах. По-перше, в його оточенні окопалися «вороги президента США» і «вороги США». Про це заявив сам Джуліані в інтерв’ю телеканалу Fox News після того, як адміністрація Зеленського відмовилася співпрацювати з Джуліані в питанні зливу компромату на головного конкурента Трампа — екс-президента США Джо Байдена, а також його сина, які відзначилися на Україні в контексті не тільки корупційних скандалів, але і спроб впливати на вибори в США 2016 року з допомогою компромату на політтехнолога Трампа Пола Манафорта. По-друге, Джуліані очевидним чином демонструє невдоволення зв’язками президента Зеленського та олігарха Коломойського, який «тисне» на бізнесменів, близьких до Джуліані і до фінансування виборчої кампанії самого Трампа.
«Український мільярдер і олігарх Ігор Коломойський перебуває під слідством ФБР. Зараз він повернувся на Україну з вигнання в Ізраїлі і перше, що він зробив, — став загрожувати американським громадянам. Це реальний тест для президента. Заарештують його?» — написав Джуліані в твіттері.
Не потрібно хоч скільки-небудь серйозних аналітичних зусиль, щоб зрозуміти неможливість виконання вимог, які висунуті на адресу президента Зеленського. Неможливо собі уявити, що він буде готовий підтримати арешт головного українського олігарха, бо для таких дій потрібно, щоб президент був по-справжньому самостійною фігурою. А це зараз можуть вірити тільки наївні російські ліберальні журналісти, що пишуть в колись респектабельних виданнях статті про те, наскільки стильно, незалежно і сучасно виглядає «президент Зе» у порівнянні з російськими політиками.
Насправді Зеленського можна і потрібно порівнювати саме з російськими колегами, тобто з кавээнщиками, шоуменами, естрадними виконавцями і майстрами стендапу на YouTube. Порівнювати з російськими політиками на Україні нікого: Зеленський — це «виконавець ролі президента» у реаліті-шоу, яке маскується під країну, причому у Кевіна Спейсі в аналогічному амплуа все виходило набагато краще і переконливіше.
«Тест Джуліані» спочатку замислювався як «тест», який Зеленський не може не провалити, і, відповідно, як «тест», за провал якого він не може не понести покарання. Можливо, така термінологія може здатися дивною, але її застосування щодо особистого адвоката Трампа, який працює тільки з питань «підвищеної важливості», — цілком виправдано. Справа в тому, що Джуліані — не зовсім адвокат, а точніше, зовсім не адвокат. Він — колишній генеральний прокурор США і колишній прокурор і мер Нью-Йорка, який став відомим на всю країну завдяки самому прямої участі в справах, пов’язаних з посадками найбільш впливових членів «старих сімей» італійської мафії в США, причому самого Джуліані часто звинувачували, скажімо так, «не зовсім спортивному» поведінку щодо своїх опонентів.
З урахуванням біографії та зв’язків цього емісара Трампа його твіт, в якому він задається риторичним питанням про арешт Коломойського, слід «перевести» і, швидше за все, переклад звучить приблизно так: «Містер Зеленський, у вас є шанс зрадити вашого патрона вчасно. А якщо ви не посадите, то його посаджу я, а з вами потім розберуся».
Незважаючи на те що сам олігарх Коломойський публічно демонструє впевненість у тому, що розслідування ФБР, про який говорить Джуліані, закінчиться нічим, — варто зазначити: все далеко не так однозначно. По-перше, у містера Джуліані в ФБР дуже багато друзів. По-друге, навіть якщо Коломойського неможливо буде притиснути за якісь дії, здійснені у США, американські силові структури цілком можуть порахувати (таких ситуацій дуже багато), що якісь діяння олігарха, вчинені поза США, підпадають під американську юрисдикцію, і такі діяння, ймовірно, можна знайти у достатній кількості. І ще один важливий момент: ФБР — це не Держдеп і не ЦРУ, у яких з адміністрацією Трампа відносини варіюються від холодних до ворожих. Якщо винести за дужки самі верхні ешелони (тобто політичних призначенців епохи Клінтон), то ФБР — це буквально «клуб друзів Трампа» або, як писала британська Guardian, «ФБР — це Трампляндия». З точки зору американських силовиків, дії Коломойського, який не бажає здавати Байдена і не хоче сприяти посадці тих, хто втручався в американські вибори на боці клану Клінтон, цілком можуть потрапляти в категорію «загроз національній безпеці», а з такими погрозами розбираються жорстко і далеко не завжди в білих рукавичках.
Втім, протеже Коломойського навіть при максимально несприятливих умовах може розраховувати на сприяння адміністрації Трампа в одному важливому для себе питанні. Якщо судити за змістом його останнього перформансу в жанрі стендап-комедії, то йому від США передусім хочеться підтримки у вигляді антиросійських санкцій. «США є потужним і дуже серйозним партнером для України, насамперед у подоланні агресії Росії. Самостійно подолати російську агресію в Донбасі і Криму ми не зможемо. Тому нам потрібна ваша допомога. Хотів би закликати вас, щоб США продовжували посилення санкцій проти РФ», — заявив Зеленський.
Це по-своєму логічно: навіщо просити щось, чого точно не дадуть? Тому треба просити те, що дадуть точно, а саме: «реформи» (читай — підвищення тарифів ЖКГ у рамках програми МВФ) і «санкції проти Росії». От щодо санкцій можна не сумніватися: не дарма американський міністр енергетики, який прибув на інавгурацію Зеленського, пообіцяв обов’язково ввести санкції проти «Північного потоку — 2». Правда, зроблено це буде не заради України, а заради того, щоб спробувати звільнити місце на європейському ринку для неконкурентоспроможного американського СПГ.
Спостерігаючи за всім цим яскравим політичним шоу, не можна не задатися питанням: а чи є у офіційного Києва план Б? Уявімо собі один з можливих сценаріїв розвитку ситуації через 12 місяців: Коломойський звинувачений ФБР в змові з метою втручання у вибори, чи в якомусь економічному злочині; санкції проти «Північного потоку — 2» — введені, але він добудований; договору з газового транзиту з «Газпромом» — немає, як немає і запасів газу на наступну зиму; МВФ вимагав і добився багаторазового підвищення тарифів ЖКГ, тобто тих самих тарифів, з ростом яких обіцяв боротися Зеленський.
Яким чином останній буде викручуватися з цієї ситуації? Втім, є і позитивні перспективи: принаймні, і нам, і нашим українським сусідам гарантована насолода іскрометними жартами нового українського лідера.
Питання — чи захочеться сміятися самим українцям.
