Лікуватися самим? Дуже навіть можна. Але ми не ненависники швидкої. Задовбали ваші колеги. Лікарі.
Дорогі фельдшери та медбрати! Ви так чудово описали тупість пацієнтів, що нам всім вже зараз харакірі зробити захотілося. Але перш ніж звинувачувати нас, недолугих у всіх смертних гріхах, подивіться навколо, а краще — на своїх старших братів, лікарів.
Родичка звернулася в державну поліклініку зі скаргою: болить живіт. Після проходження всіх аналізів блискучий лікар-гастроентеролог ставить діагноз: хелікобактер, передвиразковий стан. Призначає лікування: за два тижні — 50 (!) таблеток тетрацикліну. Виписала рецепт. Стало погано вже після п’ятої. А потім приїхали ви, дорогі лицарі швидкої допомоги. Фельдшер кричав всю дорогу, що не можна бути такою ідіоткою і пити цей високотоксичний антибіотик. А хто винен? Додумувати за лікаря?
Приятель ходив по лікарях зі скаргами на колючі болі в серці. Приятель не курить, не п’є. І скрізь чув стереотипний відповідь: так що в твоєму віці може бути? Іди, не заважай пити чай. Він пішов, а через тиждень йому довелося викликати швидку. Інфаркт. У 30 років. І точно так само фельдшер кричав, що не можна ігнорувати такі болі і пити валокординчик, а відразу треба бігти на обстеження. Приятель ходив. Лікар вважав скарги надуманими.
Мій батько звернувся до хірурга зі скаргою на біль у нозі. Хірург його оглянув, зробили рентген. Дали пораду мазати ногу троксевазин. А виявилося — тромб. Швидка батька не довезла, помер по дорозі. І точно так само лікар швидкої міркував, що пацієнт нині тупий пішов, адже при тромбах потрібно пити аспірин, він розріджує кров.
Працівники швидкої! Ми, пацієнти, дуже часто виконуємо приписи ваших колег. Так, серед нас є дурненькі і самовпевнені, але в більшій масі ми собі не вороги. І дратуючись на когось із нас, подумайте: а раптом саме цей кретин виконував припис лікаря?
А може, і справді отримати медичну освіту?
